Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

В засіданні взяли участь представники:

Ухвалою від 29.05.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Муравйова О.В., Ходаківської І.П., касаційну скаргу Управління б/н від 01.04.09 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.07.09.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки, розпорядженням від 15.06.09 заступника Голови Вищого господарського суду України для перегляду справ, призначених до розгляду на 02.07.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Муравйова О.В., Ходаківської І.П., створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судового засідання 02.07.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.07.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 12.05.08 господарського суду Закарпатської області (суддя Йосипчук О.С.) позовні вимоги ТОВ "Росток" задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 608 від 26.03.07 в частині встановлення вартості предмета продажу на суму 432 769,20 грн.

З Управління на користь Товариства стягнуто 432 769,20 грн. вартості предмета продажу, 4 327,69 грн. витрат на сплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивовано тим, що згідно наданого ТОВ "Росток" висновку суб‘єкта оцінювання (ПП "Консалтингова фірма "Кіпріда") вбачається, що вартість нежитлових приміщень без урахування поліпшень, здійснених ТОВ "Росток" за час оренди такого приміщення, становить 557 858,46 грн. /з урахуванням ПДВ/, а тому різниця між ціною, встановленою у договорі, та вартістю, визначеною суб‘єктом оцінювання, становить 432 769,14 грн.

Постановою від 03.03.09 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Кузь В.Л., суддів –Краєвської М.В., Городечної М.І.) апеляційну скаргу Управління задоволено частково.

Рішення від 12.05.08 господарського суду Закарпатської області змінено частково, шляхом зміни у резолютивній частині суми помилкового завищення вартості об'єкта продажу з 432 769,20 грн. на 379 923,25 грн., та суму державного мита з 4 327,69 грн. на 3 799,23 грн.

У решті рішення від 12.05.08 господарського суду Закарпатської області залишено без змін.

При винесенні постанови апеляційний суд врахував, що вказівку помилкової ціни в оскарженому договорі було здійснено не з вини

ТОВ "Росток", а про те, що така ціна не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства воно дізналось лише після укладення договору, замовивши проведення оцінки іншому оцінювачу.

Суд апеляційної інстанції під час перегляду справи призначив у справі судову експертизу за наслідками проведення якої взяв до уваги експертний висновок, яким підтверджено, що вартість об'єкта продажу, визначена

ТОВ "Байт", і яка зазначена в спірному договорі купівлі-продажу, є завищеною, оскільки вартість приміщень з поліпшеннями становить 885 500,00 грн., а не 1 030 905,00 грн. /без ПДВ/, як зазначено у звіті ТОВ "Байт", а вартість невід'ємних поліпшень, здійснених ТОВ "Росток" за час оренди, становить 376 579,75 грн., а не 205 382,00 грн. /без ПДВ/, як встановлено ТОВ "Байт".

З урахуванням наведеного апеляційний суд прийшов до висновку про те, що різниця між вартістю, зазначеною в договорі –990 627,60 грн., та вартістю, визначеною на підставі експертного висновку судової експертизи, становить 379 923,25 грн., яка підлягає поверненню ТОВ "Росток".

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Управління звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить оскаржені рішення та постанову скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 229, 632 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)",

ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 02.07.09 письмових відзивів на касаційну скаргу Управління від ТОВ "Росток" та ТОВ "Байт" не надійшло, разом з тим згідно ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Присутній у судовому засіданні 02.07.09 представник ТОВ "Росток" щодо доводів скаржника заперечував, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу Управління залишити без задоволення, а оскаржену постанову –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 26.03.07 між Управлінням та ТОВ "Росток" було укладено договір

№ 608 купівлі-продажу нежитлового приміщення (далі –Договір), умовами якого передбачено, що Управління (Продавець) передає, а ТОВ "Росток" (Покупець) приймає у власність нежитлове приміщення вартістю, що встановлено висновком експерта, затвердженим наказом Управління майном міста № 22 від 22.02.07.

Судами встановлено, що згідно п. 1.5 Договору вартість предмета продажу становить 990 627,60 грн. з урахуванням ПДВ та без застереження про те, що вартість предмета продажу не містить вартості зроблених Покупцем покращень.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що сторонами вказаний Договір було виконано в повному обсязі.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вказана ціна предмета продажу (вбудованих приміщень загальною площею

249 м2 по вул.Л.Толстого, 33 в м.Ужгороді) була визначена ТОВ "Байт" (Виконавець) на підставі договору про проведення незалежної оцінки № 12 від 15.02.07 на замовлення Управління, а результат оцінювальних робіт ТОВ "Байт" викладено у Звіті про оцінку від 22.02.07.

Також, на підставі наданих сторонами доказів у справі місцевим та апеляційним судами встановлено, що з метою визначення ринкової вартості спірного предмета продажу ТОВ "Росток" звернулось до ПП "Консалтингова фірма "Кіпріда" із замовленням про проведення незалежної оцінки для відображення результатів у бухгалтерському обліку без урахування поліпшень, що вже відображені у регістрах бухгалтерського обліку. За даними висновків ПП "Консалтингова фірма "Кіпріда" (експертний висновок від 11.07.07) вартість нежитлового приміщення загальною площею 249,2 м2, розташованого по вул.Л.Толстого, 33 в м.Ужгород, без врахування поліпшень становить

464 882,00 грн. без урахування ПДВ, а з врахуванням податку на додану вартість, вартість предмета продажу за висновками ПП "Консалтингова фірма "Кіпріда" становить 557 858,46 грн. Таким чином, різниця між ціною, визначеною у Договорі, та вартістю, встановленою ПП "Консалтингова фірма "Кіпріда" становить 432 769,14 грн.

Разом з цим, з метою встановлення об'єктивності правильного визначення ціни Договору, Львівським апеляційним господарським судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського НДІ судових експертиз та експертної оцінки.

За наслідками проведеної експертизи експертною установою було складено висновок від 27.01.09 № 0424, за даними якого встановлено, що вартість вбудованих приміщень загальною площею 249,2 м2, які розташовані в одноповерховій прибудові до дев'ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: вул.Л.Толстого, 33 в м.Ужгороді, з урахуванням невід'ємних поліпшень, які зроблені ТОВ "Росток", станом на 01.04.07 становить

885 500,00 грн. без ПДВ, а вартість здійснених ТОВ "Росток" невід'ємних поліпшень становить 376 579,75 грн. без ПДВ.

З огляду на вказане апеляційний суд встановив, що зазначеним висновком судової експертизи підтверджено, що вартість об'єкта продажу, визначена ТОВ "Байт" і яка зазначена в Договорі, є завищеною, оскільки вартість приміщень з поліпшеннями становить 885 500,00 грн. без ПДВ, а не

1 030 905,00 грн., як зазначено у звіті ТОВ "Байт", а вартість невід'ємних поліпшень, здійснених ТОВ "Росток" становить 376 579,75 грн. без ПДВ, а не 205 382,00 грн., як встановлено ТОВ "Байт", а отже, ціну об'єкту продажу було помилково завищено на суму 379 923,25 грн. (враховуючи ПДВ).

Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що Договір є недійсним в частині завищення предмета продажу на суму

379 23,25 грн., і така сума підлягає поверненню ТОВ "Росток" шляхом стягнення її з Управління, оскільки останній був замовником оцінки, та не вчинив дій щодо проведення її рецензування, тобто своєю необережною поведінкою сприяв помилці у встановленні ціни продажу як умови спірного Договору купівлі-продажу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

При цьому, враховується, що згідно ч. 2 ст. 20 Закону України "Про приватизацію державного майна" у разі приватизації об'єкта шляхом його викупу вартість об'єкта приватизації визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

З урахуванням наведеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок попередніх судових інстанцій про те, що в спірних правовідносинах, ціна договору визначається на за домовленістю сторін (вільним волевиявленням), оскільки приватизаційним законодавством встановлено особливий порядок визначення такої ціни –шляхом проведення незалежної оцінки, виходячи з чого, ТОВ "Росток" уклало договір із зазначенням ціни, яка була визначена на підставі звіту про оцінку об'єкту продажу.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що, як встановлено попередніми судовими інстанціями, матеріалами справи доведено завищення ціни Договору та суму такого завищення, а також те, що таке завищення відбулось не з вини ТОВ "Росток".

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що відповідно до приписів ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

При цьому, враховується, що ціна в договорі купівлі-продажу є істотною умовою для такого виду договорів, а тому помилка щодо її розміру й порядку визначення має істотне значення для даного правочину.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Управлінням в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління майном міста Ужгородської міської ради б/н від 01.04.09 залишити без задоволення.

Постанову від 03.03.09 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5/253 господарського суду Закарпатської області залишити без змін.