ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 р.
№ 48/127
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Губенко Н.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", м. Київ (далі –ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ")
на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2009
зі справи № 48/127
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галант Трейд", м. Київ (далі –ТОВ "Галант Трейд")
до ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"
про стягнення 4 516 522, 02 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Галант Трейд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) про стягнення з ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" 3 572 922, 67 грн. основного боргу, 412 948, 65 грн. пені, 472 032, 12 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 51 618, 58 грн., а всього 4 516 522, 02 грн. у зв’язку з невиконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором поставки від 12.05.2008 № 04-ОП (далі –Договір).
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2009 (суддя Сулім В.В.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 3 579 922, 67 грн. основного боргу, 412 948, 65 грн. пені, 409 319, 88 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 51 618, 58 грн. Судове рішення мотивовано простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого йому товару, а також тим, що позивачем невірно обчислено суму інфляційних втрат.
ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2009 зі справи скасувати та прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання рішення місцевого господарського суду. При цьому скаржник зазначає, що місцевий господарський суд:
- у вирішенні даного спору помилково не застосував припис статті 614 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) та не звільнив ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" від відповідальності за порушення зобов’язання у зв’язку з відсутністю вини, а саме внаслідок непереборної сили –світової фінансової кризи;
- на порушення припису статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) не задовольнив клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши на підставі встановлених місцевим господарським судом обставин справи правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Господарським судом першої інстанції у справі встановлено, що:
- за умовами Договору ТОВ "Галант Трейд" (постачальник) зобов’язується передати у власність ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (покупець) товар (плівку та фольгу певних видів) згідно з додатками (специфікаціями) до цього Договору, які є його невід’ємними частинами, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його;
- за змістом пунктів 1, 2 Договору в додатках (специфікаціях) до Договору, зокрема, визначається асортимент, ціна, кількість та строк поставки товару;
- строк дії Договору встановлено з моменту його підписання і до 31.12.2008, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов’язань сторонами;
- поставка товару здійснюється на склад покупця в строк, зазначений у відповідній специфікації; датою поставки товару вважається дата підписання покупцем "накладної на отриманий товар"; (пункт 5 Договору);
- підпунктом 3.2 пункту 3 Договору встановлено строки оплати товару в залежності від його виду;
- підпунктом 8.1 пункту 8 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення;
- згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін, ТОВ "Галант Трейд" поставило відповідачеві товар на суму 9 326 678, 46 грн.;
- відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за Договором на суму 3 579 922, 67 грн. і визнає цей борг;
- місцевим господарським судом перевірено розрахунок суми пені та 3 % річних, а також обчислено суму втрат від інфляції.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача зазначеної позивачем суми боргу з урахуванням втрат від інфляції, пені та 3 % річних.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 610 ЦК України, зазначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
З огляду на викладене, враховуючи здійснений судом перерахунок втрат від інфляції, місцевий господарський суд прийняв обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.
Посилання скаржника зазначеного висновку не спростовують з урахуванням такого.
За приписом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Проте частина друга цієї статті встановлює перелік подій, настання яких не звільняє особу, що порушила зобов’язання, від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
До того ж у касаційній скарзі відсутні доводи про те, що замовляючи товар та встановлюючи строки його поставки у відповідних специфікаціях до Договору, відповідач не передбачав і не міг передбачити зазначеної ним непереборної сили та її наслідків, а також що ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" не виконає умови Договору, погоджені сторонами на випадок форс-мажорних обставин.
Згідно зі статтею 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання та/або відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Отже, стаття 83 ГПК України передбачає право, але не обов’язок господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір пені, а також розстрочити виконання судового рішення, тому твердження скаржника про порушення судом першої інстанції даної норми необґрунтоване.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Тобто відповідач не позбавлений можливості звернутися до господарського суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду під час його виконання.
Таким чином визначені законом підстави для скасування оскаржуваного судового акта відсутні.
Керуючись статтями 1119 – 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2009 зі справи № 48/127 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" –без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк Суддя Н. Губенко Суддя Б. Львов