822/1161/16 Про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Управління казначейської служби України у м.Хмельницькому Хмельницької област про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" (ТОВ "Проскурівбудмеханізатор") звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у 28 денній затримці направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2016 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пеню нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 3285,15 грн. та стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн.

12 липня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції встановлено те, що ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 187826 грн., зазначене у податковій декларації з ПДВ за лютий 2016 року (реєстраційний номер 9039173532 від 20.03.2016 року).

За таких обставин, 19 квітня 2016 року ДПІ у м. Хмельницькому відповідно до п. 20.10 ст. 200 Податкового кодексу України в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України (2755-17) проведено камеральну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" податку на додану вартість за лютий 2016 року (податкова декларація з ПДВ за лютий 2016 року, реєстраційний номер 9039173532 від 20.03.2016 року).

За результатами проведення даної перевірки ДПІ у м. Хмельницькому складено акт №945/12-02/39702233 від 19 квітня 2016 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яким підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість в розмірі 187826 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Проте, ДПІ у м. Хмельницькому направлено до управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню лише 24 травня 2016 року, а фактично бюджетне відшкодування на рахунок у банку позивача перераховано 27 травня 2016 року.

Дані обставини слугували підставою для звернення ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а ДПІ у м. Хмельницькому своєчасно не надала органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету та відповідно ГУ ДКС України у Хмельницькій області несвоєчасно здійснено перерахування позивачу бюджетної заборгованості, що підтверджує право позивача стягнення пені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК України) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10, п. 200.12 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Тобто, процес підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування закінчується висновком контролюючого органу, на підставі якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснює перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

В силу п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Водночас, податковим органом у порушення зазначених вище приписів законодавства своєчасно не було надано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача з порушенням строків, визначених чинним законодавством (п`ять операційних днів після отримання висновку контролюючого органу), про що свідчить платіжне доручення №238 від 27.05.2016р.

Вимогами п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до п.200.23 ст. 200 ПК України, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості. З урахуванням вимог п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 ПК України це наступний день, після сплину встановлених податковим законодавством строків на направлення контролюючим органом висновку та перерахування органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, що його обслуговує.

Разом з тим, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Податковим кодексом України (2755-17) не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17.11.2014 року №К/800/38736/14, ухвалі від 23.09.2014 року № К/800/36094/14.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки висновок податкового органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби до 26.04.2016 року, а тому у зв'язку із бездіяльністю ДПІ у м. Хмельницькому позивач має право на стягнення пені у зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості (а саме за період з 27.04.2016 року по 24.05.2016 року).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу про необхідність опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., отримання відповідної узагальненої інформації по заявленій позивачем сумі бюджетного відшкодування та вжиття заходів відповідно до вимог Порядку №68/23 від 03.02.2011 року є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, регламентований нормами ПК України порядок відшкодування суми податку на додану вартість не містить вимог, які ставлять виплату цієї суми у залежність від отримання узагальненого висновку податкового органу вищого рівня або вчинення ним будь-яких інших дій.

Правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства, не можуть обмежувати встановлені чинним законодавством права платника податків та переносити (відтерміновувати) їх реалізацію у часі (у тому числі право на своєчасне отримання бюджетного відшкодування).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року у справі № К/800/56682/14.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року - залишити без змін.