ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 р.
№ 13/167
( Додатково див. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду (rs3466617) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів
Харченка В.М.
Черкащенка М.М.
розглянувши
касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Руст"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 06.04.2009 року
у справі
№ 13/167
господарського суду Полтавської області
за первісним позовом
до
про
закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке
управління механізації будівництва"
товариства з обмеженою відповідальністю "Руст"
стягнення грошових коштів
та за зустрічним позовом про
визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача: Булавін О.В. дов. від 01.11.2008 року
від відповідача: Шулін О.Й. дов. від 22.06.2009 року
ВСТАНОВИВ:
В травні 2008 року закрите акціонерне товариство "Кременчуцьке управління механізації будівництва" пред’явило в суді позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" про стягнення 55638,60 грн. основного боргу, 4582,52 грн. пені.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 22.01.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 10/07 про надання будівельної техніки та транспорту для виконання робіт.
Позивачем були надані послуги згідно договору у повному обсязі, про що було складено та підписано сторонами акти виконаних робіт за жовтень 2007 року на суму: 34228,97 грн., 2000,0 грн., 8151,42 грн., за листопад 2007 року на суму 11258,21 грн.
Відповідачу було направлено на вказані суми рахунки-фактури № 503 від 30.10.2007 року на суму 34228,97 грн., № 512 від 30.10.2007 року на суму 2000,0 грн., № 520 від 31.10.2007 року на суму 8151,42 грн., № 570 від 20.11.2007 року на суму 11258,21 грн.
Проте відповідач рахунки не оплатив.
В липні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Руст" пред’явило в суді зустрічний позов до закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке управління механізації будівництва" про визнання договору № 10/07 укладеного 22.01.2007 року недійсним.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що вказаний правочин є фіктивним, бо фактично він укладався з іншою метою –для отримання у майбутньому ТОВ "Руст" від ЗАТ "КУМБ" в оренду баштового крану.
Крім того, в договорі відсутні умови щодо його предмету.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.12.2008 року (суддя Босий В.Л.) первісний позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" на користь закритого акціонерного товариства "Кременчуцьке управління механізації будівництва" 55638,60 грн. основного боргу, 4582,52 грн. пені, 602,21 грн. держмита, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2009 року (судді: Мостова Г.І., Тарасенко К.В., Шевченко В.Ю.) рішення господарського суду залишено без змін.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в зустрічному позові, господарський суд першої інстанції, з яким погодилась і апеляційна інстанція, виходили з того, що виконання сторонами договору № 10/7 від 22.01.2007 року підтверджено актами виконаних робіт, підписаних сторонами, рахунками-фактурами, актом звірки розрахунків, гарантійним листом відповідача щодо сплати заборгованості за виконані роботи за договором.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Руст" просить рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає рішення місцевого господарського суду або постанову апеляційного суду без змін, якщо рішення чи постанова є законними та обґрунтованими.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2007 року між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого виконавець (ЗАТ "Кременчуцьке управління механізації будівництва") надає замовнику (TOB "Руст") будівельну техніку та транспорт (надалі по тексту - техніку), разом із обслуговуючим їх персоналом, для виконання згідно умов цього договору ;
-пунктами 2.2. та 2.3 договору передбачено, що виконавець у обумовлені заявкою замовника, або встановлені окремою домовленістю із замовником, строки надає вказану у замовленні техніку, разом із обслуговуючим персоналом;
- по закінченню виконання вказаних у заявці замовника робіт, сторони підписують акт приймання виконаних робіт;
-відповідно до п.п.4.1 - 4.3 договору оплата використання замовленої у виконавця техніки проводиться на безготівковій основі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця;
-оплата проводиться замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця;
-після закінчення виконання запланованих замовником робіт (обумовленого часу використання замовленої техніки) та підписання сторонами акту приймання виконаних робіт, на підставі рахунку виконавця проводиться остаточний розрахунок за використання замовленої техніки;
-згідно п.5.1.1 договору виконавець зобов'язаний надавати замовнику техніку згідно його заявки, у технічно справному стані, з обслуговуючим персоналом (водіями, кранівниками, бульдозеристами, тощо), який має необхідну для якісного виконання робіт кваліфікацію та допуски;
-відповідно до п.5.3.1 договору замовник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця проводити оплату, із врахуванням вимог п.5.2.1 договору, в якому передбачено право виконавця проводити перевірку правильності використання замовником наданої йому згідно умов даного договору техніки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач надав відповідачу техніку та транспорт разом із обслуговуючим їх персоналом та виставив відповідачу рахунки-фактури № 303 від 30.10.2007 року, № 512 від 30.10.2007 року, № 520 від 31.10.2007 року, № 570 від 29.11.2007 року, актами приймання виконаних робіт підрядних за жовтень-листопад 2008 року, підписаних сторонами на суми, вказані в рахунках.
Про виконання договору свідчить і акт звірки розрахунків від 06.12.2007 року, підписаний сторонами і в якому зазначена заборгованість відповідача у сумі 55638,60 грн., гарантійний лист товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" від 06.12.2007 року щодо сплати вказаної заборгованості.
Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Враховуючи наведену норму закону та дії сторін по виконанню укладеного ними 22.01.2007 року договору № 10/07, господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, обгрунтовано відмовив у визнанні його недійсним.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи обставини справи та вимоги закону, господарський суд обгрунтовано задовольнив позов.
Як встановлено судом та передбачено п.4.2 договору від 22.01.2007 року оплата проводиться замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що докази отримання відповідачем рахунків відсутні, отже проаналізувавши умови договору, суд правильно застосував п.4.3 договору для встановлення строку оплати. Таким чином, відповідно до дати вказаної на актах приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року, строк оплати наступив 30.10.2007 року, а за актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року –30.11.2007року.
Враховуючи наведене, суд обгрунтовано стягнув пеню у розмірі 4582,52 грн. за період з 01.11.2007 року по 15.05.2008 року.
Наведене свідчить про те, що прийняті судові рішення є законними та обгрунтованими.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, а тому не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" залишити без задоволення, а постанову від 06.04.2009 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду та рішення від 16.12.2008 року господарського суду Полтавської області у справі № 13/167 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В.Харченко
М.Черкащенко