Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2008 р. у справі №5/298 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено повністю: визнано за ТОВ "Прометей Агро" право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: контора –літ. Б, б; вагова –літ б1; сторожка –літ. В; ворота та хвіртка –№1, 2; огорожа –№ 3, розташовані за адресою: вул.Садова, 54-а, смт.Новоархангельськ, Кіровоградська область.

Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням в інтересах держави уповноваженими органами якої виступають: Новоархангельська РДА; Новоархангельська селищна рада, в якому просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2008 р. у справі №5/298 та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 30-1 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", п. 1, ч. 2 п. 30 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. №1243 (1243-2004-п) , оскільки: по-перше, в порушення вимог чинного архітектурно-будівельного законодавства самочинно збудовані позивачем будівлі та приміщення в експлуатацію в установленому порядку не приймалися, акт про введення в експлуатацію самочинно збудованих споруд у справі відсутній; по-друге, до участі у справі не залучено Новоархангельську селищну раду, до компетенції якої відповідно до Закону України "Про планування та забудову територій" (1699-14) належить вирішення питання надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування.

Позивач, відповідач і Новоархангельська селищна рада не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно зі свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 31.03.2004 р. ТОВ "Прометей Агро" належить право власності на майно, яке складається з приміщення майстерні на 50 тракторів, що знаходяться у будинку за №54-а по вул.Садовій смт.Новоархангельськ Кіровоградської області, яке складається з приміщення майстерні, стіни цегляні, загальна площа складає 904,78 кв.м (а.с. 32).

Розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15.08.2005 р. №370-р "Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Прометей Агро" на території Новоархангельської селищної ради" надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 1,7038 га забудованих земель ТОВ "Прометей Агро" для розміщення виробничої бази на території Новоархангельської селищної ради (за межами населеного пункту).

30.01.2006 р. між Новоархангельською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Прометей Агро" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення —землі промисловості на підставі розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 15.08.2005 р. №370-р, яка знаходиться за межами смт.Новоархангельськ, вул.Садова, 54-а, загальною площею 1,7038 га, у т.ч. капітальна одноповерхова —0,0885 га, під спорудами —0,0019 га, під проїздами, проходами та площадками —1, 6134 га, який було зареєстровано у ДП "Новоархангельське відділення КРФ ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2006 р. № 1.

ТОВ "Прометей Агро" здійснило на орендованій земельній ділянці самочинне будівництво контори –літ. Б, б; вагової –літ б1; сторожки –літ. В; воріт та хвіртки –№ 1, 2; огорожі –№ 3.

Відповідно до довідки Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації Управління комунального господарства Кіровоградського облвиконкому від 29.08.2007 р. №213 позивачем самочинно зведено контору –літ. Б, б; вагову –літ б1; сторожку –літ. В (а.с. 27).

У зв'язку з необхідністю узаконення самочинно збудованого нерухомого майна і відсутністю у ТОВ "Прометей Агро" правовстановлюючих документів, товариство звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання за позивачем права власності на самовільно збудоване нерухоме майно, а саме: контору — літ. Б, б; вагову —літ. б1; сторожку —літ. В; ворота та хвіртку —№1, 2; огорожу —№3, яке розташоване за адресою: вул.Садова, 54-а, смт.Новоархангельськ, Кіровоградська обл. на підставі ст. 144 Господарського кодексу України, ст.ст. 328, 376 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, господарський суд першої інстанції виходив із того, що відсутність заперечень райдержадміністрації проти визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно і наявність у матеріалах справи звіту ВАТ "Інститут "Кіровоградагропроект" про інженерно-технічне обстеження спірних будівель (згідно з яким технічний стан будівель кваліфікується як нормальний) є достатньою підставою для визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України.

Однак, вищезазначені висновки господарського суду не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, господарським судом не було встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано оцінки всім наявним у справі доказам.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівниц тво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (п. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (п. 4 ст. 375 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Однак, господарський суд, встановивши, що спірне нерухоме майно збудоване без дозволу на будівництво, без належно затвердженого проекту на будівництво, на зазначені вище норми чинного законодавства уваги не звернув.

Крім того, слід взяти до уваги, що згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. №1243 (1243-2004-п) , встановлено, що датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Однак, господарський суд першої інстанції, обмежившись посиланням на наявність підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України у зв'язку з відсутністю заперечень Новоархангельської районної державної адміністрації, на вищевказані вимоги закону також уваги не звернув та не встановив обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, зокрема чи було прийнято спірне нерухоме майно в експлуатацію в установленому законом порядку; не дослідив питання наявності чи відсутності порушення прав інших осіб у зв'язку зі здійсненням позивачем самочинного будівництва тощо.

Викладене свідчить про те, що судом зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2008 р. у справі №5/298 задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2008 р. у справі №5/298 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.