Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –Остапко М.І.,

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Медіс-Т" на рішення господарського суду Рівненської області від 8 квітня 2009 року у справі за позовом ТзОВ "Медіс-Т" до ЗАТ "Промбуд-11" про стягнення 103910, 97 грн.,

У травні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про стягнення 66000 грн. основного боргу, 18436 грн. пені, 19474,97 грн. індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 8 квітня 2009 року (суддя Коломис В.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 58968,75 грн. основного боргу, 121, 36 грн. інфляційних, 2326, 44 грн. пені, судові витрати. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТзОВ "Медіс-Т" просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судом при розгляді справи, 19 жовтня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір підряду на виконання робіт №19/10, згідно умов якого позивач зобов’язувався своїми силами і засобами виконати роботи по виготовленню та монтажу ліхтарів, а відповідач –прийняти роботи та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

На виконання умов укладеного договору, позивачем було виконано робіт на загальну суму 234375 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Пунктом 5.2 укладеного договору сторони передбачили порядок оплати вартості виконаних робіт.

Згідно п.5.5 договору підрядник оплачує замовнику генпослуги в розмірі 3% від вартості виконаних робіт.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, свої зобов’язання в частині оплати виконаних позивачем робіт виконав частково, несплаченою після виконання робіт залишилась сума в розмірі 66000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Тому, рішенням місцевого господарського суду обгрунтовано, з урахуванням вимог п.5.5 укладеного договору, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 58968,75 грн.

На підставі п.6.3 укладеного договору, підрядник має право отримати оплату за виконані роботи на протязі 10 календарних днів після здачі виконаних робіт замовнику по актах форми КБ-2 та підписання довідки КБ-3. При цьому, моментом закінчення робіт по монтажу ліхтарів є дата підписання сторонами "Акту проміжного прийняття відповідальних конструкцій", згідно ДБН А.3.1-5-96.

Розглядаючи справу, місцевий господарський суд правильно встановив той факт, що такий акт сторонами підписаний не був та конкретний строк виконання зобов’язання щодо проведення остаточних розрахунків за укладеним договором сторонами встановлений не був.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як правильно встановлено судом при розгляді справи, пунктом 5.4 укладеного сторонами договору в разі затримання виконання робіт (з вини підрядника), підрядник виплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості робіт, виконаних з порушенням термінів.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд правильно стягнув з відповідача пеню в розмірі 2326, 44 грн. та 121,36 грн. збитків від інфляції.

За таких обставин, оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Рівненської області від 8 квітня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Медіс-Т" - без задоволення.