ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2018 року
Київ
справа №381/1674/17
адміністративне провадження №К/9901/36224/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №381/1674/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Житомирської митниці Державної фіскальної служби про порушення митних правил від 14.04.2017 №0956/101000014/2016 щодо притягнення до відповідальності за порушення частини третьої статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2017 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київської апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці Державної фіскальної служби на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2017.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Житомирська митниця Державної фіскальної служби оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до Київського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що належним доказом на підтвердження дотримання строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі є наданий на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 30.10.2017 супровідний лист Фастівського міськрайонного суду Київської області про надіслання копії судового рішення, який зареєстровано митницею 28.07.2017. Однак, викладені митницею доводи у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та надані докази не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, у зв'язку з чим порушено право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідно до супровідного листа Фастівського міськрайонного суду Київської області на адресу сторін по справі направлено 13.07.2017 року (а. с. 74).
Апеляційну скаргу на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2017 було подано поштовою кореспонденцією 07.08.2017, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, заявником апеляційної скарги було зазначено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним було отримано 28.07.2017.
Наведені доводи судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги, оскільки апелянтом не надано жодних доказів (копії конверта тощо) на підтвердження отримання копії рішення суду першої інстанції саме 28.07.2017, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017 відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 28.07.2017, на підтвердження чого надано суду супровідний Фастівського міськрайонного суду Київської області лист від 13.07.2017 № 2а/381/172/2017, яким на його адресу направлялася копія оскаржуваного судового рішення, з відміткою про дату реєстрації 28.07.2017.
Наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки долучений до матеріалів заявником апеляційної скарги супровідний лист Фастівського міськрайонного суду Київської області лист від 13.07.2017 про надіслання копії рішення з відміткою реєстрації вхідної кореспонденції від 28.07.2017 не може бути належним доказом несвоєчасного отримання копії судового рішення, з огляду на те, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до митного органу. За відсутності конверту зі штампом поштового відправлення (або інших доказів невчасного виконання судом обов'язку з направлення рішення), штамп вхідної кореспонденції не може вважатись належним доказом порушення судом строків направлення копії рішення та несвоєчасного отримання копії судового рішення.
Інших доказів на підтвердження отримання копії рішення 28.07.2017 з урахуванням вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017 відповідачем не надано.
За наведених обставин, Верховний Суд вважає, що висновки суду суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду