751/7809/16-а Про скасування постанови у справі про порушення митних правил - 16.10.2018 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2016 року у справі №751/7809/16-а за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС, виконуючого обов'язки начальника Чернігівської митниці ДФС Супроненка Владислава Михайловича про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач ) звернувся до суду з позовом, до Чернігівської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про порушення митних правил № 0105/10201/16 від 20 липня 2016 року; притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в частині накладення стягнення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що термін накладення на позивача адмістративного стягнення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України сплинув, тому у відповідача відсутні правові підстави притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил, зокрема, при розгляді справи працівниками Чернігівської митниці не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, оскільки не перевірено належним чином чи дійсно позивач перебував на обліку в консульському відділі посольства Бельгії та Нідерландів в Україні, а паспорт позивача містить правдиві відомості, оскільки протилежне не доведено.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0105/10201/16 від 20 липня 2016 року винесену в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС Супруненко Владиславом Михайловичем відносно ОСОБА_2 про визнання винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 443589 грн. 06 коп.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення митних правил визначених ст. 485 МК України надання до митного контролю паспорта громадянина України для поїздок за кордон серії НОМЕР_1, який містить неправдиві відомості щодо перебування ОСОБА_2 на консульському обліку в Посольстві України в Королівстві Нідерланди, з метою ухилення від сплати митних платежів у розмірі 147863 грн. 02 коп., що є підставою визначеною п. 1 ч.1 ст. 531 МК України, п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України для визнання протиправною та скасування постанови № 0105/10201/16 від 20 липня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 липня 2016 року в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС Супруненко В. М. винесено постанову у справі про порушення митих правил №0105/10201/16, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 443 589,06 грн.

Суди попередніх інстанцій встановлили, що 01.01.2016 ОСОБА_2 ввіз на митну територію України для особистого користування, по каналу "зелений коридор", адреса: "Нідерланди Дельт Дю Перрнлаан 564/2621", транспортний засіб WV Golf, номер НОМЕР_2. 02.03.2016 в напрямку виїзд, канал "червоний коридор" номер L 02-GB-ВХ, спрацювало АСАУР, перевірка документів.

Під час перетину кордону позивачем для митного оформлення надано паспорт для поїздок за кордон громадянина України НОМЕР_1 виданого 14 листопада 1997 року і продовженого до 12 жовтня 2017 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі Особливі відмітки наявні відтиск штампу: "Прийняття на консульський облік в Посольстві України в Нідерландах, печатка, підпис, дата 05 лютого 2001" та відтиск штампу: "Постійне проживання Нідерланди, печатка, підпис посадової особи".

Згідно повідомлення Посольства України в Королівстві Нідерланди від 02.03.2016 №61219/36-500-294 вбачається, що інформація стосовно перебування на консульському обліку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, потребує додаткової перевірки за участі Посольства України в Бельгії, оскільки до вересня 2002 року консульські функції на території Нідерландів здійснювало саме це дипломатичне представництво.

Згідно повідомлення посольства України в королівстві Бельгія № 6122/16-523/2-147 від 02.03.2016 визначено, що громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на консульському обліку в ПУ в Бельгії не перебуває. Будь-яких фактів його звернень до установи не виявлено. Звернуто увагу, що до 2002 року на території Бельгії існувало Посольство України в державах Бенілюкс, у функції якого входило представлення інтересів України в Нідерландах, Бельгії та Люксембурзі. Самостійне дипломатичне представництво України в Королівстві Нідерланди розпочало свою діяльність в Гаазі у 2002 році.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головне управління ДМС України в місті Києві повідомило відповідача, що за обліками відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України м. Києві зареєстрованими значаться наступні громадяни: 29. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1

На підставі вищенаведених доказів в.о. начальника Чернігівської митниці ДФС Супруненко В. М. визначив наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення передбаченого ст. 485 МК України - використання протиправно податкової пільги шляхом надання до митного контролю паспорта громадянина України для поїздок за кордон серії НОМЕР_3, який містить неправдиві відомості щодо перебування ОСОБА_2, на консульському обліку в Посольстві України в Королівстві Нідерланди. Визнавши, що ОСОБА_2 відповідно до частини 50 статті 4 МК України є резидентом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги відповідач указує на те, що постанова про порушення митних правил була прийнята у межах повноважень визначених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, вказує в чому полягає правопорушення, яке, на його думку, були допущено позивачем та вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій.

9. ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. пункт 30.1. стаття 30

Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

10.2. Пункту 30.2. стаття 30

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт "в" пункту 50 частина перша стаття 4

Резиденти - фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном;

11.2. Підпункт "в" пункт 33 частина перша стаття 4

Нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

11.3. стаття 103

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

11.4. Частина друга стаття 366

Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

11.5. Частина п'ята стаття 366

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

11.6. Частина шоста стаття 366

Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

11.7. Частина друга стаття 380

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів,

11.8. Частина третя стаття 380

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

11.9. стаття 485

Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

12. Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

12.1.Підпункт 5.3. пункт 5

Після представлення заявником довідок про виписку з останнього місця постійного проживання в Україні та здачі паспорта громадянина України до органів внутрішніх справ України в паспорт громадянина України для виїзду за кордон уноситься шляхом проставлення штампа "постійне проживання" або такого напису (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного дипломатичного представництва або консульської установи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Відповідальність, передбачена санкцією статті 485 Митного кодексу України, настає у разі наявності мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

14. Необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.

15. Основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України (4495-17) є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.

16. Для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно дійшли висновку про протиправність постанови у справі про порушення митих правил від 20 липня 2016 року №0105/10201/16 зазначивши, що вона ґрунтується на неповному з'ясуванні всіх обставин справи та не встановленні постійного проживання позивача в Україні, оскільки повідомлення Головного управління ДМС України в місті Києві № 1-16/вх849-16 від 25.02.2015 не містить посилання на характер реєстрації зазначеної особи в м. Києві, а саме чи є ця реєстрація постійною чи тимчасовою, що впливає на визначення поняття резидента передбаченого п. п. в) п. 50 ст. 4 МК України. Між тим, судами попередніх інстанцій не було досліджено та не надано належної правової оцінки обставинам того чи підпадає ОСОБА_2 під ознаки нерезидента в розумінні МК України (4495-17) та має постійне місце проживання в Королівстві Нідерланди, та як зазначені обставини узгоджуються із законодавчо встановленими вимогами виписки з останнього місця постійного проживання в Україні.

19.Судам при вирішенні даного спору слід було дослідити та надати правову оцінку доказам на які вказує контролюючий орган, а саме інформацію, що наявна в ЄАІС ДФС, автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор" Диспечера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску щодо перетину митного кордону ОСОБА_2 та тривалості знаходження на території України і за її межами для встановлення місця постійного його проживання.

20. Дослідженню і оцінці підлягає також достовірність відмітки "постійне проживання", що міститься в паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, яка відповідно до вимог чинного законодавства повинна містити дату внесення із зазначенням посади і прізвища особи, яка її внесла, що скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, що безсумнівно вказувало б на дотримання судами попередніх інстанцій критерію доведення "поза розумним сумнівом".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

22. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

23. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

24. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

25. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

26. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

27. З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС задовольнити частково.

Скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2016 року у справі №751/7809/16-а, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.