Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.

У серпні 2008 р. позивач, з урахуванням зміни позовних вимог, звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача сплачених за договором постачання № 20 від 27.10.2006 р. 1 426 120 грн. у зв’язку з непоставкою товару, 862 297,6 грн. пені за порушення строків виконання зобов’язання з поставки двох трансформаторів з сухими вводами, 431 148,80 грн. пені за порушення строків виконання зобов’язання щодо заміни товару на якісний, 234 320 грн. штрафу за порушення умов зобов’язання щодо якості товару, 1 062 948 грн. інфляційних втрат, 160 789,90 грн. 3% річних, а всього –4 177 624,54 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 15.01.2009 р. (суддя Качан Н.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Укренерготех" на користь ВАТ "Центролит" грошові кошти у розмірі 1 426 120 грн., штрафні санкції у розмірі 675 511 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 062 948, 24 грн. 3% річних у розмірі 160 789,90 грн. та судові витрати.

В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009 р. (головуючий –Отрюх Б.В., судді –Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду м.Києва від 15.01.2009 р. скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009 р., залишивши в силі рішення господарського суду м.Києва від 15.01.2009 р.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом, 27.10.2006 року між сторонами було укладено договір постачання № 20, відповідно до умов якого відповідач, як продавець, зобов’язався продати товар, а позивач, як покупець, зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

На момент укладення договору його предметом була поставка двох трансформаторів ТРДН - 40000/110/6.

Загальна сума договору становила 4 585 400 грн., вартість кожного трансформатора відповідно склала 2 292 700 грн.

Розділом 6 договору сторони визначили, що розрахунок проводиться таким чином: передоплата у розмірі 40% від загальної суми договору в строк 20 банківських днів з дня отримання рахунку на оплату; 10% до 30.11.2006 року; 10% до 31.12.2006 року; 10% до 31.01.2007 року; 30% після отримання покупцем копії адресованого продавцю письмового повідомлення заводу-виробника про повне виготовлення товару.

На виконання умов договору, позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 3 209 780 грн., що підтверджується: платіжним дорученням № 5434 від 13.11.06 року - передплата у розмірі 1 834 160 грн. (згідно рахунку № СФ-0000032 від 27.10.06 р.); платіжним дорученням № 5726 від 30.11.06 року - 458 540 грн. (згідно рахунку № СФ-0000036 від 13.11.06 р.); платіжним дорученням № 6071 від 27.12.06 року - 458 540 грн.; платіжним дорученням № 410 від 30.01.07р - 458 540 грн.

У березні 2007 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою до предмету договору було включено поставку двох комплектів сухих вводів з твердою ізоляцією ГКТ II 60 - 110/800 А 686351.028.01. (в кожному комплекті 3 шт.).

Таким чином, загальну суму договору було збільшено і визначено у розмірі 4 686 400 грн., з яких вартість одного трансформатора не змінилася і склала 2 292 700 грн., а вартість одного комплекту сухих вводів було визначено у 50 500 грн.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що розрахунок за два комплекти сухих вводів з твердою і ізоляцією ГКТ II 60 - 110/800 А 686351.028.01. проводиться протягом 5 банківських днів з моменту підписання додаткової угоди №1 до договору.

Платіжним дорученням № 1313 від 26.03.07р. позивач сплатив відповідачу 101 000 грн. за сухі вводи до трансформаторів, платіжним дорученням №1314 від 26.03.07р. - 458 540 грн., тобто станом на 26.03.07р. позивач сплатив відповідачеві 3 769 320 грн.

За умовами договору (розділи 2, 3, 4, 7, 10) продавець зобов'язався поставити покупцю виготовлений якісний і комплектний товар залізничним транспортом, у строк 120 календарних днів з моменту здійснення передоплати.

Згідно п. 6.3 договору передоплата повинна бути здійснена в строк 20 банківських днів з дня отримання покупцем рахунку на оплату.

19.06.2007р. на території позивача було здійснено вивантаження обладнання до трансформатору ТРДН - 40000/110/6., яке є фактично його складовою частиною, та один комплект сухих вводів до трансформатору. Під час огляду обладнання було встановлено, що воно є некомплектним та має суттєві недоліки, про що складено акт від 19.06.2007р. за участі представника відповідача Миколаєнко Н.М., яка довіреністю №1 від 03.01.2007р. уповноважена вирішувати відповідні питання. Зокрема, два ящики з обладнанням прибули відкритими, усе обладнання не нове (1992-2004 року), відсутні комплектуючі та запасні частини, обладнання містить іржу, корозію, пошкодження та інші недоліки. При огляді комплекту сухих вводів було з'ясовано, що вони не нові, містять пошкодження та інші недоліки. За висновками комісії обладнання не відповідає умовам договору.

23.06.2007р. на території позивача з автомобіля було вивантажено один не укомплектований трансформатор ТРДН - 40000/110/6, виготовлений у 1986 році. Разом з трансформатором покупцю було передано тільки дублікат паспорта, у якому зазначена дата його виготовлення - 1986 рік.

З 04.07.07р. по 05.07.07р. експертом Сумської торгово-промислової палати було проведено експертизу щодо відповідності поставленого обладнання умовам договору та зроблено висновок № 533 від 06.07.07р., згідно якого поставлене обладнання за договором не відповідає його умовам, використання трансформатора без обладнання (тобто без його складових частин) не можливе, так як обладнання та власне трансформатор складають один цілий виріб.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що пунктом 6.3 договору передбачена 100% передоплата товару, а п.2.1 передбачає строк поставки протягом 120 днів після проведення передоплати на розрахунковий рахунок відповідача.

Оскільки позивачем було сплачено лише 80% від вартості товару, то строк поставки не настав і підстави для стягнення штрафних санкцій відсутні.

Разом з тим, відмовляючи у стягненні 1 426 120 грн., що становлять різницю між перехованою позивачем сумою передоплати і вартістю поставленого відповідачем і прийнятого позивачем товару, суд не врахував, що відповідно до п.10.4 договору у зв’язку з поставкою неякісного товару позивач розірвав договір, надіславши відповідачеві заяву від 22.08.2008 р. за № 5-197/2015, а тому, згідно з вказаною нормою договору ця сума протягом одного місяця з дня отримання відповідачем заяви мала бути повернута позивачу.

За таких обставин постанову апеляційного господарського суду необхідно скасувати в частині скасування рішення суду першої інстанції про стягнення грошових коштів у сумі 1 426 120 грн., залишивши в цій частині рішення в силі.

В частині відмови у стягненні штрафних санкцій постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування в цій частині не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Центролит" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 р. у справі за № 31/297 в частині скасування рішення господарського суду м.Києва від 15 січня 2009 р. про стягнення з ТОВ "Укренерготех" на користь ВАТ "Центролит" грошових коштів у розмірі 1 426 120 грн. скасувати, залишивши рішення в цій частині в силі.

В решті постанову залишити без змін.