804/7559/14 Про зменшення Товариству від'ємного значення суми податку на додану вартість - 16.10.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у складі судді Юркова Е.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у складі суддів Ясенової Т.І., Головко О.В., Суховарова А.В. у справі №804/7559/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрхімекспорт" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

28 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно- промислова компанія "Укрхімекспорт" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 25 січня 2014 року № 0000032203 про зменшення Товариству від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 63441 грн. та №0000022203, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 316147 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 158073 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

17 червня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення податкового органу від 25 січня 2015 року № 0000032203 про зменшення Товариству від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 63441 гривні та № 0000022203 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 316 147 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 158 073 гривні 50 коп., усього на суму 474 220 гривень 50 коп., з мотивів недоведеності податковим органом складу податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

27 квітня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

27 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 30 квітня 2015 року та витребувано справу № 804/7559/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Заперечення або відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

26 грудня 2015 року справа № 804/7559/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

24 січня 2018 року справа № 804/7559/14 та матеріали касаційного провадження К/9901/8395/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25543463, перебуває на податковому обліку з 02 липня 1998 року, є платником податку на додану вартість з 18 квітня 2008 року.

Податковим органом у грудні 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за серпень-вересень 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 10 січня 2014 року №16/04-62-22-3/2554661 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 25 січня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0000022203 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 316147 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 158073 грн. 50 коп. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 193.1 статті 193, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 120.1 статті 120, абзаців 1 та 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

З посиланням на ці самі норми податковим повідомленням-рішенням № 0000032203 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року на 63441 грн.

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у занижені сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 316 147 грн. за серпень 2013 року та завищенні суми від'ємного значення з цього податку, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.20.2) на 63 441 грн. за вересень 2013 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством згідно договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року придбано у серпні 2013 року на митній території України товар (продукція), (деревновугільні брикети для грилів та камінів) у Товариства з обмеженою відповідальністю Перечинський ЛХК" на загальну суму 2 613 260 грн., у тому числі податок на додану вартість 435 543,3 грн.) та в подальшому реалізовано на експорт фірмам ОFZ a.s.", AdFiS products GmbH", Montanwerke Brsxlegg AG", NORIT Nederland BV", GREEN HOLDING SА" на суму 1 567 752,43 грн., іншу частину товару на суму 716 376 грн. повернуто. Додатковою угодою, сторони дійшли згоди збільшити загальну суму договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року до 60 000 000,00 грн. з ПДВ. Строк дії договору продовжено до 31 грудня 2013 року.

Згідно договору №002-315-FJ11 від 01 квітня 2011 року та додатковою угодою до нього №13 від 03 травня 2012 року Товариством придбано у серпні 2013 року на митній території України товар (деревновугільні брикети для грилів та камінів) у Товариства з обмеженою відповідальністю Перечинський ЛХК" на загальну суму 380 645 грн. (ПДВ - 63 440,88 грн.). Придбана продукція в подальшому реалізована на експорт фірмам Firma Handlowa CSR" Sergsej Garbowski, GREEN HOLDING SА" на суму 347 222,69 грн.

Судами також встановлено, що між Товариством як Комісіонером та ТДВ Перечинський ЛХК", як Комітентом, укладено договір комісії №301-191-FN13 від 11 квітня 2013 року, відповідно до якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду виконати від свого імені та за рахунок комітента здійснювати реалізацію нерезидентам партії Товару, що належить комітентові, на виконання умов якого позивачем укладено контракт № 101-192-NB13 від 17 квітня 2013 року, відповідно до якого Товариство, як Продавець продає, а фірма Ashmond express" (Великобританія), як Покупець купує, приймає та оплачує деревне вугілля та деревовугільні брикети для грилів і камінів виробництва ТДВ Перечинський ЛХК" в кількості та ціні, зазначених в інвойсах. В межах виконання договору комісії Товариством укладено контракт №101-291-NW13 від 01 липня 2013 року, відповідно до якого воно продає товар фірмі Мауегs Consortsum Согр" (Панама).

За результатами виконання Товариством договору комісії №301-191-FN13 від 11 квітня 2013 року ним здійснено за дорученням і за рахунок Комітента (Товариства з обмеженою відповідальністю Переченський Лісохімічний Комбінат") продаж на експорт прийнятого Товару на комісію (деревне вугілля та брикети з деревного вугілля) на загальну суму 9 882 513,48 грн.

Податковим органом під час перевірки та судами попередніх інстанцій встановлена правильність та правомірність відображення в податковому обліку позивачем, як платником податку на додану вартість, операцій з придбання та продажу експортної продукції за період серпень-вересень 2013 року, формування даних бухгалтерського та податкового обліку на підставі належних первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством в бухгалтерському обліку відображено всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень статей 3, 42 Господарського Кодексу України, дійшли висновку про те, що на окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати, при цьому законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень підпунктів 14.1.36, 14.1.178, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та дійшли висновку про те, що податковим органом при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт товару згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збитковим, є необґрунтованим та безпідставним.

Податок на додану вартість згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству згідно з нормами Податкового кодексу України (2755-17) , при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, податок на додану вартість не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів. Підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України ставка податку на додану вартість при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту складає 0%.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума витрат понесена Товариством за операцією по придбанню позивачем деревного вугілля, який в подальшому реалізовано на експорт по контракту фірмам: ОFZ a.s.", AdFiS products GmbH", Montanwerke Brsxlegg AG", NORIT Nederland BV", GREEN HOLDING SА", Firma Handlowa CSR" Sergsej Garbowski, без врахування податку на додану вартість 379 588,20 грн., складає не 1 897 941 грн., звідси операцію з експорту деревного вугілля збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить: загальна сума від реалізації цього товару на експорт складає 1 914 945 гривень 13 коп. - собівартість експортованого товару 1 897 941 гривню = економічний ефект експортних операцій 17 034 гривні 13 коп. Таким чином, позитивна різниця, або ж прибуток позивача від зазначених операцій складає 17 034 гривні 13 коп.

Суд визнає, що наведеними розрахунками спростовуються доводи податкового органу щодо збитковості здійснених Товариством господарських операцій.

Склад податкового правопорушення Товариством в розумінні статті 109 Податкового кодексу України податковим органом не доведений, норми Податкового кодексу України (2755-17) покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень позивачем дотримані, доводів на їх порушення відповідачем не наведено.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить протиправність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначення грошових зобов'язань з цього податку, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року залишити без змін.