Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У липні 2008 р. ТОВ "Гольфстрім" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради та КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про визнання права власності на будівлю кафе літ. А площею 111,5 м2, що розташована на перехресті вул. Соколиної та вул. Куйбишева в м. Донецьку (надалі –Кафе).

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2008 р. (суддя Донець О.Є.) позов задоволено.

Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що факт набуття позивачем права власності на Кафе підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, рішенням Виконавчого комітету Донецької міської Ради № 625 від 25.10.2006 р., висновком ПП "Інноваційна науково-технічна експертна компанія" ДП "Експертно-технічний центр" від 25.06.2008 р. про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій зазначеного кафе.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить його скасувати. А справу направити на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської Ради № 625 від 25.10.2006 р., ТОВ "Гольфстрім" передано в оренду строком на 3 роки земельні ділянки загальною площею 0,0510 га.: ділянка № 1 площею 0,0350 га із земель житлової та громадської забудови міської ради для експлуатації існуючого павільйону закусочної та павільйону "Вулканізація", ділянка № 2 площею 0,0160 га. для розміщення відкритого майданчику для харчування при існуючий закусочній із земель житлової та громадської забудови міської ради.

23 листопада 2006 р. між Виконавчим комітетом Донецької міської Ради (Орендодавець) та ТОВ "Гольфстрім" (Орендар), було укладено договір оренди земельних ділянок строком дії до 25.10.2009 р. Відповідно до зазначеного договору, орендодавець надає у строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,0510 га. для експлуатації існуючого павільйону закусочної, павільйону "Вулканізація" та для розміщення відкритого майданчику для харчування при існуючій закусочній, із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради.

Крім того судом встановлено, що відповідно до висновку ПП "Інноваційна науково-технічна експертна компанія" ДП "Експертно-технічний центр" від 25.06.2008 р. про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій Кафе, стан закусочної визнано задовільним та таким, що відповідає вимогам чинної нормативно-технічної документації в області архітектурного проектування та може бути введено до експлуатації та обстежуваний об’єкт віднесено до нерухомого майна, площа якого 111, 5 м2.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд врахувавши вимоги ч. 5 ст. 376 ЦК України та прийнявши до уваги, що спірний об’єкт збудований на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірного об’єкту прав інших осіб, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності на будівлю Кафе є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, погодитись з покладеними в основу рішення мотивами задоволення позову не можна, оскільки зроблені вони без повної і всебічної перевірки обставин справи та їх належної правової оцінки.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Наведені вище умови, за яких може бути визнано право власності на самочинне будівництво судом не з'ясовувалось, і тому, з огляду на наведене, судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

В силу п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу.

Неповне дослідження фактичних обставин справи, неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Відтак, судом при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняте у справі рішення не відповідає ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, суд надав неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України), рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2008 р. у справі № 20/184пн скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.