Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Мамонтова О.М.,

розглянувши касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, м. Київ,

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009

зі справи № 39/70

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі –Рада)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз", м. Київ,

про визнання неправомірними дій та стягнення 2 247,90 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – Тронца В.В.,

відповідача –Шабрата В.І.,

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у позові відмовлено.

Рада, не погоджуючись із прийнятим місцевим судом рішенням зі справи, подала на нього апеляційну скаргу від 27.03.2009 № 10а/791 разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку її подання, яке мотивувала неотриманням копії згаданого судового рішення протягом встановленого законодавством строку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 (колегія суддів у складі: Алданова С.О. –головуючий суддя, судді Коротун О.М., Калатай Н.Ф.) апеляційну скаргу Ради повернуто без розгляду на підставі статей 53 та 93 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ). Прийняте судове рішення апеляційний господарський суд мотивував відсутністю поважних причин пропуску позивачем строку апеляційного оскарження.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Рада з посиланням на частину другу статті 93 ГПК України просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Апеляційним господарським судом встановлено, що:

- 16.02.2009 судом першої інстанції в засіданні за участю уповноваженого представника позивача Кондратенка О.О. оголошено вступну та резолютивну частини рішення зі справи, що підтверджується відповідною довіреністю від 30.01.2009 та протоколом судового засідання від 16.02.2009 (а.с. 62, 64);

- повний текст судового рішення суддею підписано 20.02.2009;

- 25.02.2009 рішення місцевого суду від 16.02.2009 направлено сторонам, що підтверджується відміткою відділу діловодства господарського суду міста Києва на зворотному боці його останнього аркуша (а.с. 70);

- Рада клопотання про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження мотивувала посиланням на те, що місцевим судом рішення зі справи від 16.02.2009 не було своєчасно направлено на її адресу, а тому вона 16.03.2009 з цього приводу звернулася із заявою до суду першої інстанції, де й одержала згадане судове рішення 24.03.2009;

- позивачем не подано доказів направлення або видачі йому судом першої інстанції копії згаданого рішення після 25.02.2009 (у тому числі й 24.03.2009);

- матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача до місцевого суду з приводу видачі копії судового рішення як 16.03.2009, так і 24.03.2009 (зокрема, згаданої заяви позивача або відміток про отримання судового рішення).

Відповідно до статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. За приписами частини другої цієї статті відновлення пропущеного строку апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим судом.

Згідно з відміткою відділу діловодства господарського суду міста Києва на зворотному боці останнього аркуша рішення суду першої інстанції від 16.02.2009 (повний текст якого було оформлено та підписано суддею 20.02.2009), що відповідає підпункту 3.5.11 пункту 3 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (v0075600-02) , примірник цього судового рішення направлено позивачеві 25.02.2009, тобто з дотриманням приписів статті 87 ГПК України щодо п'ятиденного строку.

Відповідно до частини третьої статті 85, статей 51, 93 ГПК України останнім днем для подання апеляційної скарги в даному випадку було 02.03.2009 (понеділок).

Статтею 53 ГПК України передбачено, що господарський суд може визнати причину пропуску процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому ГПК України (1798-12) не містить переліку поважних причин, а тому господарський суд має оцінювати наведені причини пропуску строку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному їх дослідженні.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Рада, пославшись на своє звернення до місцевого суду 16.03.2009 та одержання нею судового рішення зі справи в місцевому суді 24.03.2009, доказів на підтвердження наведеного не подала (ні поштового конверту з відповідними відмітками, ані копії згаданої заяви тощо). Матеріали справи також не містять відомостей, які спростовували б направлення судом першої інстанції рішення зі справи позивачеві 25.02.2009.

При цьому посилання скаржника на реєстрацію ним надходження рішення місцевого суду зі справи 24.03.2009 (наявний відповідний штамп Ради) апеляційним судом обґрунтовано відхилено з огляду на те, що дії з реєстрації вхідної кореспонденції стосуються виключно організації Радою власної внутрішньої діяльності та не спростовують зазначеного щодо направлення місцевим судом рішення зі справи позивачеві 25.02.2009.

Доводи апеляційного суду, викладені ним у оскаржуваній ухвалі, Радою також не спростовано.

Більш того, представником відповідача на підтвердження своєчасності розсилання судом першої інстанції рішення зі справи сторонам надано для огляду в судовому засіданні одержану відповідачем копію згаданого рішення суду та поштовий конверт до неї з відповідними відмітками.

Отже, з огляду на наведене апеляційний господарський суд, беручи до уваги встановлену ним своєчасність направлення місцевим судом рішення зі справи позивачеві, за відсутності поважних причин пропуску Радою строку апеляційного оскарження, діючи в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів статей 53, 93 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення згаданого клопотання Ради та правомірно повернув апеляційну скаргу позивача без розгляду. Передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1119 –11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 зі справи № 39/70 залишити без змін, а касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення –без задоволення.