ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 р.
№ 32/206
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- не з'явився,
відповідача
- не з'явився,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Галицької районної адміністрації Львівської
міської ради
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від
20.01.2009
у справі
№ 32/206
за позовом
Галицької районної адміністрації Львівської міської
ради
до
ТОВ "Намисто"
про
демонтаж самовільно встановленого кондиціонера
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2008 (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено. Зобов’язано відповідача демонтувати за власні кошти самовільно встановлений кондиціонер, розміщений у під’їзді будинку №31 на просп.Свободи у м.Львові.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм п.п.2.8.3, п.п.2.8.4, п.п.2.8.5 п.2.8, п.4.2, п.5.1 Положення про порядок розміщення у м.Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.02.2002р. №28 "Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м.Львова", а також тим, що відповідач встановив пристрій кондиціонування повітря без відповідного дозволу, що відображено в акті, складеному комісією ЛМКП "Айсберг", а вимоги розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 31.01.2008 №105 про демонтаж самовільно встановленого кондиціонера, розташованого в під'їзді будинку №31 на пр.Свободи у м.Львові не виконав.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 (судді: Процик Т.С., Городечна М.І., Кузь В.Л.) рішення скасовано, в позові відмовлено у зв’язку з необгрунтованістю позовних вимог.
Галицька районна адміністрація Львівської міської ради в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення апеляційним судом ст. 152 Житлового кодексу України, п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків (затверджені постановою КМ України від 08.10.1992р. №572 (572-92-п) ), п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 (z0927-05) ) та п.п.3.2,3.3,4.2 Положення про порядок розміщення у м.Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, затвердженого рішенням Львівського міськвиконкому від 01.02.2002 № 28.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова – залишенню без змін з наступних підстав.
Скасовуючи первісне рішення про задоволення позову та приймаючи нове рішення про відмову в позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:
ТОВ "Намисто"було встановлено кондиціонер на будинку, який знаходиться за адресою: м.Львів, проспект Свободи, №31. Цей будинок перебуває на обслуговуванні в ЛМКП "Айсберг".
ЛМКП "Айсберг"зобов'язувало директора ТОВ "Намисто"надати розпорядчі документи на самовільно встановлений кондиціонер, про що 01.10.2007р. було винесено попередження №1473 (а.с.18).
ЛМКП "Айсберг"03.10.2007р. було складено протокол №91 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 150 КУпАП у зв'язку з самовільним встановленням власницею ТзОВ "Намисто"кондиціонера в коридорі загального користування на першому поверсі в будинку № 31 по проспекту Свободи у місті Львові. Керівник відповідача був ознайомлений із змістом протоколу (а.с.19).
11 жовтня 2007 року адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради прийнято постанову №417, якою накладено на директора штраф (а.с.20).
15 січня 2008 року на засіданні міжвідомчої комісії Галицького району було вирішено зобов'язати керівника відповідача демонтувати самовільно встановлений кондиціонер за власні кошти, в зв'язку з відсутністю дозвільних документів та наявних скарг мешканців, про що було складено протокол № 1 (витяг, а.с.21).
На підставі протоколу №1 від 15.01.2008р. міжвідомчої комісії Галицького району, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 31.01.2008р. було прийнято розпорядження №105 "Про демонтаж самовільно встановленого кондиціонера, розташованого в під’їзді будинку №31 на пр.Свободи", яким зобов'язано ТОВ "Намисто"за власні кошти демонтувати самовільно встановлений кондиціонер з термін виконання до 15.02.2008р. (а.с.22).
ТОВ "Намисто"вищевказане розпорядження в добровільному порядку не виконало, що зафіксовано в акті, складеному ЛМКП "Айсберг"02.06.2008р. (а.с.23).
Невиконання відповідачем розпорядження Галицької районної державної адміністрації стало підставою для звернення з позовом про зобов'язання ТОВ "Намисто"демонтувати самовільно встановлений кондиціонер, розміщений у під'їзді будинку №31 на пр.Свободи у м.Львові.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.02.2002 №28 "Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м.Львова"затверджено Положення про порядок розміщення у м.Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд (далі Положення), яке є обов'язкове для фізичних та юридичних осіб всіх форм власності на території м.Львова (п.1.1 Положення). Положення регулює порядок розгляду уповноваженими на це виконавчими органами Львівської міської ради питань щодо розміщення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд у м.Львові (п. 1.3 Положення).
Відповідно до п.п.2.8.5 п.2.8 Положення технічними елементами (пристроями), що розміщуються повні па будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови, є, зокрема пристрої і устаткування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.
Відповідно до п.3.1 Положення забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв), перелічених у пунктах 2.8.4 та 2.8.5, на видимих зі сторони вулиць та площ фасадах, стінах будинків і споруд, які знаходяться на території історичної забудови, включеної у Список світової спадщини ЮНЕСКО, а також на видимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд - пам'ятках архітектури.
Відповідно до п.п.3.3.2 п.3.3 Положення забороняється встановлення без відповідного дозволу технічних елементів (пристроїв), перелічених у пунктах 2.8.3, 2.8.4 та 2.8.5 на видимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд - у межах історико-культурної заповідної території м.Львова.
Відповідно до листів (відповідей) Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 03.10.2008 №04/3967 та від 08.10.2008 №04/4070 будинок за адресою: м.Львів, проспект Свободи №31, розташований на території історичного ареалу м.Львова, (а.с.41,50).
Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, нежитлове приміщення площею 58,2 кв.м. по пр.Свободи, 31 у м.Львові належить ТОВ "Намисто"на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу №209-А813.
Як вбачається з попередження ЛМКП "Айсберг"від 01.10.2007 №1473, витягу з протоколу №1 від 15.01.2008р. міжвідомчої комісії Галицького району №3 від 15.01.2008, розпорядження Галицької районної адміністрації №105 від 31.01.2008, акта комісії працівників ЛМКП "Айсберг"від 02.06.2008р. кондиціонер, встановлений ТОВ "Намисто", розташований у під'їзді будинку №31 на проспекті Свободи у м.Львові.
З протоколу №91 про адміністративне правопорушення від 03.10.2007р., постанови адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №417 від 11.10.2007р. вбачається, що ТОВ "Намисто"самовільно встановило кондиціонер в коридорі загального користування на першому поверсі у будинку № 31 по проспекту Свободи у м.Львові.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з поданої самим же позивачем копії фрагменту плану стіни коридору приміщення, та копії плану приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: м.Львів, проспект Свободи, б.31 (а.с.13,14,15) кондиціонер знаходиться не на фасаді будинку, а на внутрішній заглибині стіни під'їзду приміщення, що належить відповідачу на праві колективної власності.
Також, як вбачається з акта, складеного мешканцями будинку №31, що знаходиться на проспекті Свободи у м.Львові від 28.07.2008р. (а.с.29), встановлений кондиціонер закріплений до стіни магазину "Ґудзики"і розташований не в під'їзді будинку №31, а в тамбурі за дверима, який виходить на подвір'я цього ж будинку; мешканці будинку жодних шумових коливань не відчувають, конденсат води спеціальною трубою відведений у водостічну трубу, будь-яких претензій щодо розміщення кондиціонеру не мають.
Щодо посилань позивача на заяву гр.Селіванової О.Д. (а.с.17), яка проживає за адресою: м. Львів, проспект Свободи, б.31, кв.2-А, то в цій заяві не міститься скарги щодо наявного кондиціонера, належного відповідачу.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про демонтаж самовільно встановленого кондиціонера, оскільки кондиціонер розташований не на фасаді будинку, а у внутрішній заглибині стіни під'їзду (в тамбурі за дверима) приміщення, що належить відповідачу на праві власності, яка виходить у внутрішній двір, і встановлення та розміщення кондиціонеру у цій частині будинку не потребує надання дозволу для його встановлення відповідно до п.3 Положення про порядок розміщення у м.Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.02.2002 №28 "Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м.Львова".
Колегія погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено та позивачем не спростовується факт встановлення відповідачем кондиціонеру не на видимому зі сторони вулиці фасаді будинку №31 по просп. Свободи в м.Львові, розташованого на території історичного ареалу м.Львова, а у внутрішній заглибині стіни під’їзду (в тамбурі за дверима) нежилого приміщення, належного товариству на праві власності, яка (стіна) виходить у внутрішній двір вказаного житлового будинку, що виходячи зі змісту п.3.3 Положення про порядок розміщення у м. Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд (затверджено рішенням Львівського міськвиконкому від 01.02.2002 № 28) виключає необхідність одержання відповідачем дозволу Галицької районної адміністрації на встановлення кондиціонера у відповідному місці, та, в свою чергу, свідчить про відсутність порушення товариством вимог даного Положення та необгрунтованість заявлених позовних вимог.
Адже, обов’язковість одержання відповідного дозволу стосується лише розміщення технічних елементів (пристроїв) на видимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, розташованих у межах історико-культурної заповідної території м.Львова.
Колегія враховує, що касаційна скарга не містить жодних істотних заперечень з цього приводу.
Водночас касаційна інстанція відхиляє безпредметні посилання скаржника в обгрунтування своїх заперечень на ст. 152 Житлового кодексу України, п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України від 08.10.1992р. №572 (572-92-п) , та п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 (z0927-05) , якими регулюються питання переобладнання і перепланування жилих і нежилих приміщень у житлових будинках, оскільки, по-перше, встановлення кондиціонеру на фасаді (стіні) житлового будинку не є переобладнанням чи переплануванням приміщення.
По-друге, норми ст. 152 Житлового кодексу України та постанови КМ України від 08.10.1992р. №572 (572-92-п) стосуються житлових приміщень (квартир) і підсобних приміщень, балконів, лоджій (тощо), тобто призначених та придатних для постійного проживання громадян, а відповідачу на праві власності належить нежиле приміщення площею 58,2 кв.м. по просп.Свободи,31 у м.Львові.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 у справі №32/206 залишити без змін, а касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін Судді: Є.Чернов В.Цвігун