Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,суддів:Берднік І.С.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Онопенка В.В.,Потильчака О.І.,Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_9 про перегляд рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_9 до об'єднання власників квартир "Дім", ОСОБА_10, третя особа - виконавчий комітет Конотопської міської ради про визнання права власності на квартиру, визнання недійсними договору, акта приймання-передачі квартири та свідоцтва про право власності на квартиру й за зустрічним позовом об'єднання власників квартир "Дім" до ОСОБА_9, треті особи: виконавчий комітет Конотопської міської ради, ОСОБА_10 про визнання недійсним договору,

У лютому 2003 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 серпня 1995 року вона уклала з ДП "ПМК-7" ВАТ "Сумбуд" договір про дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_1. Згідно договору вона сплатила 6 500 доларів США, але квартиру їй не було передано. У 1998 році недобудовані квартири, у тому числі й квартира № 40, були передані ВАТ "Конотопський завод "Мотордеталь", а у 2001 році відповідно до акту прийому-передачі - об'єднанню власників квартир "Дім". Рішенням загальних зборів ОВК "Дім" від 9 жовтня 2002 року зазначена квартира була закріплена за ОСОБА_10, яка й отримала свідоцтво про право власності. Такі дії по передачі квартири вважає незаконними, оскільки вона сплатила за договором вартість квартири і набула право власності.

Позивачка просила визнати недійсними договір між ДП "ПМК-7" ВАТ "Сумбуд" й ВАТ "Конотопський завод "Мотордеталь" та акт в частині передачі квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, яке було видане ОСОБА_10, та визнати за нею право власності на квартиру.

Об'єднання власників квартир "Дім" звернулося із зустрічним позовом та просило визнати недійсним договір про дольове будівництво квартири АДРЕСА_1 від 3 серпня 1995 року, укладений між ДП "ПМК-7" ВАТ "Сумбуд" та ОСОБА_9, оскільки цей договір не відповідає вимогам закону.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Конотопського міськрайонного суду від 2 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 16 лютого 2011 року, позов ОСОБА_9 задоволено, постановлено визнати недійсними договір про врегулювання відносин між ДП "ПМК-7" ВАТ "Сумбуд" й ВАТ "Конотопський завод "Мотордеталь" по виконанню договорів в частині передачі квартири АДРЕСА_1 та акт приймання-передачі вказаної квартири від 5 жовтня 2001 року; визнати недійсним свідоцтво від 30 березня 2006 року про право власності на вказану квартиру, видане на ім'я ОСОБА_10; визнати за ОСОБА_9 право власності на квартиру АДРЕСА_1; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року зазначені судові рішення скасовані та постановлено нове рішення, яким у позові ОСОБА_9 та у зустрічному позові об'єднання власників квартир "Дім" відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_9 просить скасувати рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року й залишити в силі рішення Конотопського міськрайонного суду від 2 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 лютого 2011 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права.

У заяві, як на приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ОСОБА_9 наводить ухвалу колегії суддів Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року та ухвалу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_9, ОСОБА_10, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Зміст доданих до заяви ОСОБА_9 ухвали колегії суддів Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року та ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року, їх порівняння з судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Посилання у заяві на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки їх перевірка та оцінка виходять за межі повноважень Верховного Суду України, визначених статтею 3604 ЦПК України.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_9 до об'єднання власників квартир "Дім", ОСОБА_10, третя особа - виконавчий комітет Конотопської міської ради про визнання права власності на квартиру, визнання недійсними договору, акта приймання-передачі квартири та свідоцтва про право власності на квартиру; за зустрічним позовом об'єднання власників квартир "Дім" до ОСОБА_9, треті особи: виконавчий комітет Конотопської міської ради, ОСОБА_10 про визнання недійсним договору відмовити.

постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.