Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі (далі – ВАТ "Донецькобленерго") на рішення апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2009 року,

У жовтні 2008 року ВАТ "Донецькобленерго" звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на відшкодування збитків, завданих позаобліковим споживанням електричної енергії, 2 110 грн. 07 коп. Свої вимоги мотивувало тим, що 15 травня 2008 року під час перевірки електроустановки в будинку відповідачів складено акт, за яким було виявлено самовільне підключення цього будинку до електромережі, а саме підключення фазного проводу відкритою електропроводкою, минаючи електролічильник, унаслідок чого електрична енергія, яка споживається, не обліковувалася.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 25 червня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ВАТ "Донецькобленерго" 500 грн. на відшкодування шкоди, завданої позаобліковим споживанням електричної енергії; вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2009 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Донецькобленерго" просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення.

Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України 1963 (1501-06) року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Частково задовольняючи позов ВАТ "Донецькобленерго", суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі порушили правила користування електричною енергією для населення, чим завдали шкоди енергопостачальнику, але з урахуваннями майнового стану відповідачів на підставі ч. 3 с. 551 ЦК України (435-15) зменшив розмір збитків, які підлягають стягненню, до 500 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції безпідставно застосовано ч. 3 ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин; позивачем не надано доказів порушення відповідачами правил користування електричною енергією, оскільки акт про таке порушення складено на підставі припущення без його фіксації, детального огляду та складання відповідної схеми до акта.

З таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

За положеннями ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду указаним вимогам повністю не відповідає.

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. ст. 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 53 Правил (1357-99-п) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Тобто законодавством передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією складається саме акт, а не будь-який інший документ.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зареєстровані та мешкають у АДРЕСА_1 в м. Донецьку. 15 травня 2008 року під час перевірки електроустановки в будинку відповідачів представниками ВАТ "Донецькобленерго" складено акт №029241, за яким було виявлено самовільне підключення цього будинку до електромережі, а саме підключення фазного проводу відкритою електропроводкою, минаючи електролічильник, що дає можливість споживати електричну енергію без її обліку.

На підставі складеного акта, керуючись Методикою обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затвердженої постановою НКРЕ від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) , енергопостачальником визначено розмір заподіяних збитків у сумі 2 110 грн. 07 коп. Розрахунок заподіяних збитків зроблено за 183 дні, який судом першої інстанції визнано правильним.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що, зменшуючи розмір заподіяних збитків, районний суд помилково застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки сума, яка підлягає стягненню, не є неустойкою.

Разом із тим висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову - передчасний.

За положеннями ст. ст. 57, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати й ураховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд, перевіряючи рішення суду першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 213, 214 і 303 ЦПК України взяв до уваги ті самі факти та обставини, але висновки цього суду не спростував.

Рішення апеляційного суду за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 316 ЦПК України, оскільки його мотивувальна частина не містить мотивів скасування рішення з посиланням на відповідні норми матеріального права, на підставі яких апеляційний суд дійшов свого висновку.

Ураховуючи, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Донецькі електричні мережі задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.