Колегія суддів Верховного Суду України в складі :

Балюка М.І., Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Турбоатом", треті особи: ОСОБА_5, виконавча дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності,

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 5 лютого 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Турбоатом" на користь ОСОБА_4 допомогу по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності: серія ААТ № 267207, виданий 31 травня 2007 року, серія ААЩ № 572813, виданий 19 червня 2007 року, серія ААЩ № 572889, виданий 7 липня 2007 року з урахуванням суми індексації у зв’язку з порушенням строків її виплати у розмірі 11524 грн. 30 коп. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 5 лютого 2010 року, та ухвали апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права й ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції та доводів касаційної скарги.

Згідно з актом про результати службового розслідування від 31 травня 2007 року №1 та протоколом засідання комісії зі службового розслідування від 31 травня 2007 року № 1 комісією проведено службове розслідування подій, що трапилися 21 травня 2007 року, зокрема щодо факту проникнення на територію підприємства групи сторонніх осіб, які шляхом погроз і вимагання маючи засоби фізичного впливу, намагалися дестабілізувати роботу заводу і заволодіти печатками та документами підприємства.

Зазначені дії сторонніх осіб були припинені лише працівниками міліції, які прибули на підприємство за викликом в.о. генерального директора ВАТ "Турбоатом" ОСОБА_5

Службовим розслідуванням також установлено, що вказані події стали можливими внаслідок грубого порушення трудових прав та обов’язків з боку посадових осіб ВАТ "Турбоатом", у тому числі ОСОБА_4

Наказом в.о. генерального директора ВАТ "Турбоатом" ОСОБА_5 від 31 травня 2007 року № 183-К позивача звільнено з посади заступника генерального директора – заступника генерального директора по соціальних питаннях з 31 травня 2007 року на підставі п.1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

У наказі про звільнення підставою звільнення вказані: акт про результати службового розслідування від 31 травня 2007 року № 1, протокол комісії службового розслідування від 31 травня 2007 року № 1.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 н аказом генерального директора ВАТ "Турбоатом" ОСОБА_5 від 25 листопада 2009 року № 355-К було звільнено 31 травня 2007 року під час хвороби, дата звільнення ОСОБА_4 за наказом від 31 травня 2007 року № 183-К визнана недійсною. Датою звільнення ОСОБА_4 за наказом № 183-К вказано 9 липня 2007 року.

Відмовляючи в позові, суди обґрунтовано виходили з того, що ОСОБА_4 під час виконання покладених на нього обов’язків грубо порушені встановлені Положенням про пропускний та внутрішньооб’єктовий режим ВАТ "Турбоатом" правила перебування на території підприємства сторонніх осіб, що могло привести до зупинки роботи підприємства, зриву договірних зобов’язань і значних фінансових утрат. Саме порушення цих правил стало підставою для звільнення позивача. Доказів порушення ВАТ "Турбоатом" трудового законодавства при його звільненні позивачем не надано, воно відбулося з дотриманням установлених законом вимог трудового законодавства.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи суддею допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України, як підстави для скасування судових рішень (ухвал), колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити

Керуючись ст.ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 5 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає