ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
10 березня 2011 року м. Київ
|
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
|
головуючого
|
Патрюка М.В.,
|
|
суддів:
|
Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,-
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2008 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися з позовом до ОСОБА_9 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Співвідповідачем у справі була залучена ОСОБА_8
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що відповідачі шляхом направлення 11 лютого 2008 року заяв на ім’я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. і на ім’я Чернігівського міського голови Соколова О.В., до яких долучені колективні скарги, підписані сусідами сторін (22 особи), у тому числі ОСОБА_8, розповсюдили інформацію відносно них, яка є недостовірною, принижує їх честь, гідність та ділову репутацію.
У процесі розгляду справи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 неодноразово уточнювали позовні вимоги, просили визнати недостовірними та такими, що принижують їхню честь, гідність і ділову репутацію, відомості, поширені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 11 лютого 2008 року у вищезазначених зверненнях, а також стягнути з кожного позивача на користь кожного відповідача по 1 250 грн. на відшкодування моральної шкоди.
рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2008 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_6 та ОСОБА_7, інформацію, викладену в заяві ОСОБА_9 від 11 лютого 2008 року на ім’я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А., та інформацію, викладену в заяві ОСОБА_9 від 11 лютого 2008 року на ім’я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "И когда я узнал от матери, она постаралась меня успокоить, сказав, что эти господа ОСОБА_10 обещали купить взамен 1-комнатную квартиру в г. Чернигове. Я понял, что эти без чести и совести люди ничего мне не дадут. ОСОБА_10 использовали мою мать как батрачку. Мать после того, как подписала дарственную, боится им перечить, чтоб не отправили в дом престарелых или психоневрологическую больницу. Как оказалось, многие годы мать отдавала свою ежемесячную пенсию, зачастую оставаясь без еды (когда они уезжали отдыхать на юг - есть свидетель). Разве могут быть люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу? У них только одно: деньги, деньги, деньги, где больше урвать! Они на страданиях людей обогащаются; выкупают квартиры у обездоленных людей по всей Украине".
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_6 та ОСОБА_7, інформацію, викладену в колективній скарзі, яку у тому числі підписала й ОСОБА_8, на ім’я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. і на ім’я Чернігівського міського голови Соколова О.В, а саме: "Соседям ОСОБА_10 показалось мало своей земли. В то время как сын защищал воздушные рубежи нашего государства Украины и не мог находиться рядом с матерью, соседи, воспользовавшись доверчивостью пожилого человека, действуя по своим низменным планам, настроили 90-летнюю мать летчика против сына. Вывод один: движимы своими меркантильными желаниями, позарившись на земельный участок, эти горе - врачи, психологически воздействуя на пожилую 90-летнюю женщину, уговорили или заставили старушку подписать им бумаги. Мы крайне возмущены поступком этих господ! Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?"
Стягнуто на користь ОСОБА_6 із ОСОБА_9 700 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 12 гривень 25 копійок і з ОСОБА_8 700 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 12 гривень 25 копійок. Стягнуто на користь ОСОБА_7 із ОСОБА_9 700 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 12 гривень 25 копійок і з ОСОБА_8 700 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 12 гривень 25 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, фрази, викладеної в заяві ОСОБА_9 від 11 лютого 2008 року на ім’я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та в заяві ОСОБА_9 від 11 лютого 2008 року на ім’я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Разве могут быть такие люди врачами и депутатами, нести добро и благосостояние народу?", а також у частині визнання недостовірною та такою, що принижують честь, гідність і ділову репутацію, фрази, викладеної в колективній скарзі на ім’я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім’я Чернігівського міського голови Соколова О.В., а саме: "Мы крайне возмущены поступком этих господ! Как такие люди могут лечить людей и представлять интересы простого народа, будучи депутатами?" та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційних скаргах ОСОБА_8, ОСОБА_9 просять скасувати ухвалені у справі рішення й направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17)
касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17)
.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17)
.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що інформація, яка була поширена відповідачами відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у заявах і колективних скаргах, є недостовірною, а не оціночним судженням, її поширення призвело до моральних страждань позивачів.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Конституцією України (254к/96-ВР)
гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34 Конституції України).
Відповідно до вимог ст. 40 Конституції України громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
Установлено, що 11 лютого 2008 року відповідач ОСОБА_9 надіслав на ім’я голови Чернігівської обласної ради Романової Н.А. та на ім’я Чернігівського міського голови Соколова О.В. заяви відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_12 До зазначених заяв були долучені колективні скарги, підписані 22 сусідами сторін, у тому числі й ОСОБА_8
У своїх зверненнях відповідачі навели свої оціночні судження, думки, переконання, а також критичну оцінку дій позивачів.
У заявах і колективних скаргах виражена суб’єктивна думка й погляди ОСОБА_9 та 22 сусідів сторін, у тому числі й ОСОБА_8, міститься критична оцінка осіб: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та їхніх дій, які мали місце відносно ОСОБА_13
Також відповідачі неодноразово зазначали, що, направляючи заяви та колективні скарги, вони не мали наміру завдати шкоди позивачам, а лише хотіли захистити права ОСОБА_13 та ОСОБА_9
З урахуванням викладеного в судових інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Згідно з вимогами статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судова колегія вважає, що висновки судів про розповсюдження відповідачами недостовірної інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів, не відповідають обставинам справи, вимогам закону, а тому такі рішення не можна визнати законними й обґрунтованими відповідно до вимог статті 213 ЦПК України.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Оскільки доводи позивачів не знайшли свого підтвердження та колегія суддів дійшла висновку про скасування рішень у частині задоволення вимог щодо визнання недостовірними та такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію позивачів, відомості, зазначені відповідачами у зверненнях, тому й у частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат також підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні цих вимог.
Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2008 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2008 року в частині задоволення позовних вимог скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
рішення оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді:
|
М.В. Патрюк
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко
|