Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Балтської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння,

У грудні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у червні 2003 року він продав Балтській міській раді належні йому 16 секцій огорожі для дитячого садка, але коштів за них не отримав.

Позивач просив витребувати у відповідача 16 секцій огорожі, які знаходяться на території дитячого садка.

Рішенням Балтського районного суду від 9 листопада 2007 року в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 лютого 2008 року рішення Балтського районного суду від 9 листопада 2007 року скасовано, постановлено зобов’язати Балтську міську раду повернути ОСОБА_3 16 секцій огорожі, які знаходяться на території дитячого садка № 7 в м. Балті.

У касаційній скарзі Балтська міська рада просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що відповідач заволодів спірним майном без відповідної правової підстави, а тому власник цього майна вправі його витребувати.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України, постановляючи рішення про витребування майна, апеляційний суд не визначився з характером спірних правовідносин, не встановив і не зазначив у рішенні обставин та доказів, які свідчать проте, що відповідач без відповідних правових підстав заволодів майном позивача, залишив поза увагою доводи позивача про продаж огорожі міській раді, а також заперечення відповідача, що позивач добровільно передав це майно як благодійну допомогу дитячому садку.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною третьою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу Балтської міської ради задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 лютого 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.