6-7св11 Про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно - 02.03.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дрєвадельпроект-747", ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтигова компанія "Партнери" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року,

У червні 2009 року акціонерний комерційний банк "Трансбанк" (далі – АКБ "Трансбанк") звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 18 квітня 2008 року ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Дрєвадельпроект-747" (далі – ТОВ "Дрєвадельпроект-747") укладено кредитний договір № 2234, а 26 червня 2008 року, 27 червня 2008 року, 22 серпня 2008 року, 29 серпня 2008 року, 31 жовтня 2008 року, 28 листопада 2008 року, 31 грудня 2008 року та 30 січня 2009 року укладені додаткові угоди до зазначеного кредитного договору. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у сумі 24 млн. 500 тис. грн., який він зобов’язувався повернути до 17 квітня 2009 року зі сплатою 22 % річних та 0, 01 % пені за невикористану частину кредиту. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави цінних паперів № 2234/1, за умовами якого ОСОБА_3 передав у заставу банку належні йому на праві власності прості іменні акції відкритого акціонерного товариства "Телеканал "Тоніс" (далі – ВАТ "Телеканал "Тоніс") у кількості 100 тис. штук.

26 серпня 2008 року для забезпечення виконання умов кредитного договору банк уклав із товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери" (далі – ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери") договір застави, відповідно до умов якого ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери" передало в заставу 100 тис. штук простих іменних акцій ВАТ "Телеканал "Тоніс".

ТОВ "Дрєвадельпроект-747" умов кредитного договору не виконало, у зв’язку із чим станом на 2 червня 2009 року виникла заборгованість за кредитом. Посилаючись на зазначене, АКБ "Трансбанк" просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 24 млн. 500 тис. грн., проценти в сумі 3 128 168 грн. 93 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 692 712 грн. 33 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 129 953 грн. 93 коп., штраф у сумі 6 млн. 125 тис. грн. та звернути стягнення на предмети застави, а саме на прості іменні акції ВАТ "Телеканал "Тоніс": у кількості 100 тис. штук, що належать ОСОБА_3, та в кількості 100 тис. штук, що належать ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери".

28 травня 2010 року ТОВ "Дрєвадельпроект-747" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатило 100 тис. грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Дрєвадельпроект-747", ОСОБА_3 та ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери" на користь АКБ "Трансбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 24 млн. 400 тис. грн.; 5 387 538 грн. 79 коп. заборгованості зі сплати процентів; 3 022 225 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 520 421 грн. 23 коп. пені за прострочення сплати процентів; 6 млн. 125 тис. грн. штрафу.

У рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на прості іменні акції, що належать на праві власності ОСОБА_3 та ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери", у кількості 200 тис. штук.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери" просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року (2453-17) .

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що АКБ "Трансбанк" та ТОВ "Дрєвадельпродукт-747" 18 квітня 2008 року уклали кредитний договір № 2234 та додаткові угоди від 26 червня 2008 року, 27 червня 2008 року, 22 серпня 2008 року, 29 серпня 2008 року, 31 жовтня 2008 року, 28 листопада 2008 року, 31 грудня 2008 року, 30 січня 2009 року.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Дрєвадельпродукт-747" зобов’язувалося повернути кредит у сумі 2 млн. 450 тис. грн., 22 % річних та 0, 01 % пені за невикористану частину кредиту.

Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 18 квітня 2008 року з ОСОБА_3 та 26 серпня 2008 року з ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери" укладено договори застави цінних паперів, а саме простих іменних акцій у кількості 200 тис. штук.

ТОВ "Дрєвадельпродукт-747" зобов’язання за кредитним договором не виконало, у зв’язку із чим станом на 13 листопада 2009 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 24 млн. 500 тис. грн., заборгованість з оплати процентів у сумі 5 387 538 грн. 79 коп., 3 022 225 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6 млн. 125 тис. грн. штрафу.

28 травня 2010 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ "Дрєвадельпродукт-747" сплатило 100 тис. грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з із факту невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, що є підставою для звернення стягнення на предмети застави за договорами застави.

Однак з висновком судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 (v0002700-09) "Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за чч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Вирішуючи спір у порядку цивільного судочинства, суди зазначені положення не врахували й об’єднали в одне провадження вимоги юридичної особи – АКБ "Трансбанк" – до юридичної особи – ТОВ "Дрєвадельпродукт-747", які виникли з кредитного договору, та до юридичної особи – ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери", які виникли з договору застави, а також позов юридичної особи – АКБ "Трансбанк" – до фізичної особи – ОСОБА_3, що виник із договору застави, які відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України підлягали роз’єднанню як такі, що є окремими самостійними вимогами, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

За таких обставин судові рішення в частині позовних вимог АКБ "Трансбанк" до ТОВ "Дрєвадельпродукт-747" та до ТОВ "Консалтингова компанія "Партнери" підлягає скасуванню відповідно до чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а провадження в цій частині – закриттю згідно з п. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Що стосується судових рішень у частині задоволення вимог до ОСОБА_3, то вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. ст. 589, 590 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки,

відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання,

необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат,

понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм права, звернення стягнення на предмет застави є можливим у разі невиконання боржником зобов’язання.

Ураховуючи те, що судові рішення в частині виконання боржником кредитного договору скасовані та цей спір юридичних осіб підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, підлягають скасуванню й судові рішення в частині звернення стягнення на акції, передані ОСОБА_3 у заставу.

Крім того, ухвалюючи рішення про звернення стягнення на 100 тис. штук простих іменних акцій ВАТ "Телеканал "Тоніс", належних ОСОБА_3, суди не зазначили, на підставі яких правових норм дійшли висновку про задоволення позову АКБ "Трансбанк" до ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери" задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року в частині задоволення позову акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дрєвадельпроект-747" та товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери" про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на заставлене майно скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року в частині задоволення позову акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до Печерського районного суду м. Києва.