Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, малого приватного підприємства "Берізка" про стягнення боргу за кредитними договорами,

У травні 2009 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, малого приватного підприємства "Берізка" про стягнення боргу за кредитними договорами.

Зазначало, що 11 вересня 2006 року між ним і ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_6 отримав у власність 186 тис. грн. на строк до 11 вересня 2013 року під 15 % річних.

Одночасно між банком і ОСОБА_7 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_7 поручилась за виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту.

22 грудня 2006 року між банком і ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_6 отримав у власність 600 тис. грн. на строк до 22 грудня 2017 року під 17, 5% річних.

Одночасно між банком і малим приватним підприємством "Берізка" було укладено договір поруки, за умовами якого мале приватне підприємство "Берізка" поручилось за виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 порушив зобов’язання за договорами про надання споживчого кредиту, у зв`язку із чим у банку виникло право вимоги дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним і комісії, просило стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 131 757 грн. 03 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 11 вересня 2006 року; стягнути солідарно з ОСОБА_6, малого приватного підприємства "Берізка" 547 823 грн. 98 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року; стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, малого приватного підприємства "Берізка" 1 700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2010 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на його користь 152 071 грн. 93 коп. заборгованості за кредитним договором від 11 вересня 2006 року; стягнуто солідарно з ОСОБА_6, малого приватного підприємства "Берізка" на користь банку 692 687 грн. 67 коп. заборгованості за кредитним договором від 22 грудня 2006 року; стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, малого приватного підприємства "Берізка" на користь банку по 566 грн. 67 коп. судового збору та по 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, до якої приєдналося мале приватне підприємство "Берізка", просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 11 вересня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСибанк" і ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_6 отримав у власність 186 тис. грн. на строк до 11 вересня 2013 року під 15 % річних.

Одночасно між банком і ОСОБА_7 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_7 поручилась за виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту.

22 грудня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСибанк" і ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_6 отримав у власність 600 тис. грн. на строк до 22 грудня 2017 року під 17, 5% річних.

Одночасно між банком і малим приватним підприємством "Берізка" укладено договір поруки, за умовами якого мале приватне підприємство "Берізка" поручилось за виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту.

ОСОБА_6 допустив прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування ним і комісії.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом п. 5.5 указаних договорів про надання споживчого кредиту у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та (або) порушення інших умов договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому зазначеним договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з п. 2.2 договору поруки, укладеного 11 вересня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСибанк" і ОСОБА_7, у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Установивши, що ОСОБА_6 було допущено порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку із чим у банку виникло право вимагати дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій у порядку, установленому договорами про надання споживчого кредиту, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту та понесених у справі судових витрат.

Ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту є правильними, ґрунтуються на зібраних у справі доказах та відповідають нормам матеріального права, тому в цій частині касаційну скаргу слід відхилити, а ухвалені в справі судові рішення у цій частині - залишити без змін.

Однак, задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до малого приватного підприємства "Берізка" про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року та понесених судових витрат, суди допустили порушення норм процесуального закону.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України зазначені положення закону не врахував і не взяв до уваги, що в одне провадження об’єднано вимоги юридичної особи – публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - до юридичної особи – малого приватного підприємства "Берізка", які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 12 ГПК України), та вимоги юридичної особи - публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - до фізичних осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, які можуть бути самостійним предметом позову.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до малого приватного підприємства "Берізка" про стягнення заборгованості за кредитним договором і понесених судових витрат підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 340 ЦПК України, із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 та малого приватного підприємства "Берізка" задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до малого приватного підприємства "Берізка" про стягнення заборгованості за кредитним договором і понесених судових витрат скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

У решті - ухвалені у справі судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.