Колегія суддів

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М.,

Балюка М.І., Сеніна Ю.Л.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства "Агрофірма "Престиж", державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держаному комітеті по земельних ресурсах України" про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди, стягнення орендної плати за касаційною скаргою приватного підприємства "Агрофірма "Престиж" на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2010 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 серпня 2007 року уклала з відповідачем договір, оренди земельної ділянки, що належить їй на праві власності. Посилаючись на те, що цей договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки укладений без її згоди й нею не підписаний, просила визнати його недійсним і стягнути з відповідача плату в сумі 1 152 грн. за користування землею та судові витрати.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2010 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельні ділянки від 20 серпня 2007 року, укладений ОСОБА_3 та приватним підприємством "Агрофірма "Престиж" (далі – ПП "Агрофірма "Престиж"). Стягнуто з ПП "Агрофірма "Престиж" на користь ОСОБА_3 1 152 грн. орендної плати та судові витрати в сумі 866 грн. 72 коп.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ПП "Агрофірма "Престиж" просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,32 га, що розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с. 8).

20 серпня 2007 року від імені ОСОБА_3 з ПП "Агрофірма "Престиж" укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 5 років, з оплатою орендної плати в сумі 384 грн. на рік (а.с. 5-6).

25 березня 2008 року договір зареєстровано в Новгородківському відділі Центру державного земельного кадастру при Держаному комітеті по земельних ресурсах України .

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 13 травня 2009 року підпис у графі "Орендодавець" виконано не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с. 30-32).

Задовольняючи позов в частині визнання договору оренди недійсним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із його недійсності з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Законними та обґрунтованими є судові рішення й у частині стягнення плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) державна реєстрація договору оренди його зміни та розірвання здійснюється структурним підрозділом Центру державного земельного кадастру за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення), суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_3 у задоволенні вимог у цій частині, оскільки згідно з ч. 2 ст. 182 ЦК України до суду може бути оскаржена, зокрема, відмова в такій реєстрації.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма "Престиж" відхилити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.