Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства "Жилсервис № 5" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою комунального підприємства "Жилсервис № 5" на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 5 квітня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що восени 2005 року вона в своїй квартирі АДРЕСА_1 встановила індивідуальне опалення.

5 лютого 2006 року її квартиру було залито у зв’язку з проривом труби центрального опалення на горищі, над її квартирою.

Вважаючи, що залиттям їй була заподіяна шкода з вини комунального підприємства "Жилсервис № 5" (далі – КП "Жилсервис № 5"), яке було зобов’язане утримувати систему центрального опалення в належному технічному стані, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 3 896 грн., моральної шкоди 1 600 грн.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 5 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2008 року, позов задоволено частково, ухвалено стягнути з відповідача на користь позивачки на відшкодування матеріальної шкоди 2 724 грн., моральної шкоди 1 тис. грн., витрат на правову допомогу 500 грн., державного мита 51 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

КП "Жилсервис № 5" звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України к ожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 1166 ЦК України м айнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що згідно з актом обстеження квартири АДРЕСА_1, складеного комісією КП "Жилсервис № 5" в складі головного інженера, інженера та майстра цього підприємства, затвердженого керівником КП "Жилсервис № 5" ОСОБА_7 31 жовтня 2005 року, центральне опалення в цій квартирі відключено, встановлено індивідуальне опалення. Зауважень до відключення квартири від центрального опалення, монтажу чи підключення системи індивідуального опалення в акті не вказано.

Відповідно до листа "Стахановтеплокомуненерго" спеціалізованого теплопостачального підприємства "Луганськтеплокомуненерго" в м. Стаханові" від 25 січня 2007 року приймання готовності зазначеного будинку до опалювального сезону проводилося 29 жовтня 2005 року. При підготовці до опалювального сезону та початку експлуатації опалювальної системи опалювальна система була наповнена водою 29 жовтня 2005 року.

За показаннями представника КП "Жилсервис № 5" огляд технічного стану будинку проводився, проте акти про результати огляду не складалися.

5 лютого 2006 року належну позивачці квартиру було залито в зв’язку з проривом труби центрального опалення на горищі, над її квартирою.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що майну ОСОБА_6 внаслідок залиття її квартири заподіяно шкоду з вини КП "Жилсервис № 5", яке неналежним чином перевіряло технічний стан будинку; відповідач не надав достатніх доказів, що шкоди завдано не з його вини.

Отже, ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин оскаржувані в касаційному порядку судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального підприємства "Жилсервис № 5" відхилити.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 5 квітня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.