ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2009 р.
№ 4/3/103-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Міщенка П.К.,
розглянувши касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрсировина", м. Київ
на ухвалу
від 10.04.2009 р. Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі
3/103-Б господарського суду
Житомирської області
за заявою
Коростенської об'єднаної державної податкової
інспекції, м. Коростень Житомирської області
до боржника
приватного сільськогосподарського підприємства
"Коростенський ЗЦМ", м. Коростень Житомирської області
про
визнання банкрутом
ліквідатор
арбітражний керуючий Самко С.І.
Голова комітету кредиторів
Коростенська об'єднана державна податкова
інспекція, м. Коростень Житомирської області
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.05.2006 року порушено провадження у справі № 3/103-Б про банкрутство приватного сільськогосподарського підприємства "Коростенський ЗЦМ" (далі –Банкрут, Підприємство) за заявою Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –Кредитор, Інспекція) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Житомирської області від 29.06.2006 року Підприємство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено Інспекцію.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.09.2006 року ліквідатором Підприємства призначено арбітражного керуючого Самка С.І..
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.08.2007 року розгляд справи відкладений, а ліквідатора зобов'язано надати суду звіт про проведення ліквідаційної процедури та додаткові докази здійснення судових проваджень стосовно права власності на ЦМК Боржника, як у районних - загальних судах, так і в господарських судах.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсировина" (далі - Товариство) звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2007 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2009 року Товариству було відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та відмовлено в прийнятті апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсировина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2009 року та прийняти постанову про передачу справи на повторний розгляд.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заперечуючи правомірність прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали, заявник касаційної скарги посилається на вичерпний перелік підстав, згідно ст. 97 ГПК України, для залишення апеляційної скарги без розгляду та на неправомірне, у зв'язку з цим, застосування апеляційним судом положень ст. 97 ГПК України.
Між тим, заявник, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, не прийняв до уваги положення ст. 93 ГПК України, на які послався суд апеляційної інстанції.
Так, статтею 93 ГПК України передбачений десятиденний строк подання апеляційної скарги (внесення апеляційного подання) з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього кодексу. Цей строк не є присічним, оскільки відповідно до ч. 2 вказаної статті можливе його відновлення у разі пропуску, але лише протягом трьох місяців. Отже, саме вказаний трьохмісячний строк визнаний законодавцем як граничний.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Саме тому, відмовляючи заявнику в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного ним строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2007 року, суд апеляційної інстанції встановив, що заявник апеляційної скарги звернувся з апеляційною скаргою з пропуском встановленого законом трьохмісячного строку.
Суд касаційної інстанції погоджується із вказаним висновком, зробленими попередньою судовою інстанцією, оскільки закінчення вказаного граничного терміну, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України, означає, що за межами цього трьохмісячного строку заявник апеляційної скарги позбавлений права на відновлення пропущеного строку звернення із апеляційною скаргою.
Отже, суд попередньої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову ТОВ "Укрсировина" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2007 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Укрсировина" не було позбавлено права звернутись із касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції в порядку ст. 107 ГПК України.
За таких обставин доводи касаційної скарги ТОВ "Укрсировина" не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Між тим, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає зміні, оскільки відмова у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та відмова у прийнятті апеляційної скарги є самостійними судовими рішеннями, які, відповідно, мають різні правові наслідки. Повернення ж апеляційної скарги без розгляду, що врегульоване статтею 97 ГПК України, є правовим наслідком відмови у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. У зв'язку з цим, в частині висновку суду апеляційної інстанції про відмову в прийнятті апеляційної скарги оскаржувана ухвала підлягає зміні, а в іншій частині - залишенню без змін.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 91, 93, 106, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсировина" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2009 р. у справі № 3/103-Б змінити. Пункт 2 резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції:
"Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсировина" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2007 р. у справі № 3/103-Б повернути без розгляду".
3. В іншій частині ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2009 р. у справі № 3/103-Б залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков Судді В.М. Коваленко П.К. Міщенко