Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначало, що між ним і ОСОБА_5 28 квітня 2007 року було укладено договір кредитної лінії, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію та передав у власність ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 82 тис. грн. під 20% річних строком на 48 місяців.

Одночасно з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов’язань за договором кредитної лінії між банком і ОСОБА_6 було укладено договір поруки.

Посилаючись на те, що позичальник взятих на себе зобов’язань за договором кредитної лінії не виконав, 21 серпня 2008 року банком направлено ОСОБА_6 як солідарному боржнику вимогу про сплату боргу позичальника, однак поручитель взятих на себе зобов’язань за договором поруки не виконав, станом на 11 вересня 2008 року заборгованість позичальника склала 137 210 грн., відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" просило стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на його користь 33 966 грн. 55 коп. заборгованості зі сплати процентів, 81 955 грн. 87 коп. боргу зі сплати кредиту, 15 450 грн. 99 коп. пені, 4 473 грн. 35 коп. штрафу та судові витрати по справі.

У подальшому відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" уточнило заявлені позовні вимоги й, посилаючись на те, що позичальник частково сплатив заборгованість за кредитним договором, просило стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на його користь 57 512 грн. 79 коп. заборгованості за договором кредитної лінії, а саме: 40 834 грн. 81 коп. боргу зі сплати кредиту, 2 343 грн. 11 коп. процентів, 14 334 грн. 87 коп. пені та судові витрати у справі.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 жовтня 2009 року, у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" відмовлено.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що банк скористався правом вибору способу захисту порушеного права, оскільки звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, яким 26 жовтня 2007 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, таким чином порушене право банку підлягає захисту обраним ним способом.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" і ОСОБА_5 28 квітня 2007 року було укладено договір кредитної лінії, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію та передав у власність ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 82 тис. грн. під 20% річних строком на 48 місяців.

Одночасно з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_6 було укладено договір поруки.

Крім того, 28 квітня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" і ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку відкритому акціонерному товариству комерційному банку "Надра" жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

26 жовтня 2007 року нотаріусом Монастирищенської державної нотаріальної контори було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки.

26 червня 2008 року відбулись прилюдні торги.

Відповідно до повідомлення державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" у зв’язку з тим, що переможець прилюдних торгів не провів розрахунку за реалізоване майно, переможцем прилюдних торгів було оголошено наступного учасника, який запропонував найвищу ціну, та надано йому строк для проведення розрахунку за реалізований предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов’язання передбачені ст. ст. 599- 601, 604- 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд першої інстанції в порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; установивши, що 26 жовтня 2007 року нотаріусом Монастирищенської державної нотаріальної контори було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, не з’ясував, чи було виконано зазначений виконавчий напис у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , оскільки наявність виконавчого напису за відсутності його виконання не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права отримання процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; у достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи; установивши, що прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки відбулись 26 червня 2008 року, не перевірив, чи покриває одержана від продажу предмета іпотеки сума вимоги іпотекодержателя, оскільки сам по собі факт реалізації майна на прилюдних торгах на підставі виконавчого напису нотаріуса не припиняє грошового зобов’язання в разі недостатності для задоволення вимог іпотекодержателя вирученої від продажу предмета іпотеки суми, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" задовольнити частково.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.