Верховний Суд України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УРАЇНИ
|
16 лютого 2011 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів
Верховного Суду України в складі:
|
головуючого
|
Сеніна Ю.Л.,
|
|
суддів:
|
Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Балюка М.І., Романюка Я.М.,-
|
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Чернівецькій області на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівців від 2 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2010 року,
встановила:
У серпні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою на постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24 липня 2009 року про скасування постанови державного виконавця Рибака О.С. про відкриття виконавчого провадження від 3 червня 2009 року. Вказувала, що 3 червня 2009 року державний виконавець Рибак О.С. на підставі виконавчого листа № 2-10/1998 відкрив виконавче провадження по виконанню рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 12 січня 1998 року про зобов’язання Чернівецької міської ради надати сім’ї ОСОБА_6 ізольовану квартиру з усіма зручностями. Однак постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24 липня 2009 року постанову державного виконавця Рибака О.С. скасовано з підстав пропуску строку на пред’явлення виконавчого листа до виконання. Зазначала, що ця постанова винесена з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14)
, оскільки відповідно до його положень строк пред’явлення виконавчого листа до виконання починає свій перебіг з дня його видачі. У зв’язку з тим, що виконавчий лист видано 25 травня 2009 року, то строк пред’явлення його до виконання закінчується 25 травня 2012 року. Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просила поновити строк на оскарження постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24 липня 2009 року про скасування постанови державного виконавця Рибака О.С. про відкриття виконавчого провадження від 3 червня 2009 року та визнати незаконною постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Бушкевича А.В. від 24 липня 2009 року.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівців від 2 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду від 17 березня 2010 року, скаргу ОСОБА_6 задоволено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі Головне управління юстиції у Чернівецькій області просить скасувати зазначені ухвали та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17)
касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17)
.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15)
від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 12 січня 1998 року Садгірський районний суд м. Чернівців ухвалив рішення, яким зобов’язав Чернівецьку міську раду та її виконавчий комітет надати сім’ї ОСОБА_6 у складі однієї особи окрему ізольовану квартиру зі всіма зручностями згідно з нормами Житлового кодексу України (5464-10)
.
4 березня 1998 року рішення суду набрало законної сили.
25 травня 2009 року Садгірським районним судом м. Чернівців видано виконавчий лист № 2-10-1998 р. на виконання зазначеного судового рішення (а.с. 13).
Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області від 3 червня 2009 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-10-1998 р.
24 липня 2009 року постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 3 червня 2009 року (а.с. 7).
Підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено збіг передбаченого ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон) строку пред’явлення виконавчого документу для виконання, перебіг якого розпочався з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Під час ухвалення постанови від 24 липня 2009 року враховано й ту обставину, що раніше в органах виконавчої служби перебував на виконанні виконавчий лист № 2-10 від 12 січня 1998 року, який 5 серпня 1999 року повернутий суду як виконаний (а.с. 7).
Задовольняючи скаргу ОСОБА_6 та визнаючи незаконною постанову від 24 липня 2009 року суди виходили з того, що строк пред’явлення виконавчого документу до виконання рішення суду від 12 січня 1998 року не закінчився, цей строк обчислюється з моменту видачі виконавчого документу – 25 травня 2009 року, оскільки він не стосується майнових стягнень.
Однак з висновком попередніх судових інстанцій не можна погодитись з таких підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України (в редакції Цивільного процесуального кодексу (1618-15)
від 19 березня 2004 року, яка набрала чинності з 1 вересня 2005 року), учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (1618-15)
, порушено їх права чи свободи.
Оскільки в скарзі ОСОБА_6 оскаржує дії посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення в цивільній справі, постановленого за правилами ЦПК України 1963 (1501-06)
року, дана скарга не може бути подана та розглянута судом за правилами розділу VII ЦПК України (1618-15)
, який діє з 1 вересня 2005 року.
Таким чином, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства .
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 340 ЦПК України, а провадження у справі – закриттю на підставі ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 336, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Чернівецькій області задовольнити частково.
Ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівців від 2 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 17 березня 2010 року скасувати, провадження в справі закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді
|
Ю.Л. Сенін
Л.І. Григор’єва
М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
|