Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" до закритого акціонерного товариства "Управління виробничо-технологічної комплектації", третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Профіт", про усунення перешкод у користуванні власністю,

У вересні 2007 року ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" (далі – ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія") звернулись до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Управління виробничо-технологічної комплектації" (далі – ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації") про усунення перешкод у користуванні власністю.

Зазначали, що ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" є власником нежилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

2 липня 2007 року за договором оренди товариство передало вказане нежиле приміщення у строкове платне користування ОСОБА_5

Посилаючись на те, що ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" чинить їм перешкоди в користуванні власністю, просили зобов`язати відповідача усунути їм перешкоди в користуванні власністю - нежилим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17 червня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_5, ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" задоволено: зобов`язано ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" усунути їм перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення з нежилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

У касаційній скарзі ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" є власником нежилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

2 липня 2007 року за договором оренди ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" передало вказане нежиле приміщення у строкове платне користування ОСОБА_5

Однак ОСОБА_5 не має можливості використовувати орендоване нежиле приміщення у зв`язку з тим, що у вказаному приміщенні знаходиться ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації".

За змістом ст. 391 ЦК України захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, здійснюється шляхом пред`явлення власником вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим нарівні із захистом права власності здійснюється і захист прав користувача майна.

Установивши, що власник нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 6, на підставі договору оренди передав указане жиле приміщення у строкове платне користування ОСОБА_5 і що ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" чинить ОСОБА_5 перешкоди у користуванні орендованим ним приміщенням, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" про усунення перешкод у користуванні власністю є правильними, ґрунтуються на зібраних у справі доказах та відповідають нормам матеріального права, тому в цій частині касаційну скаргу слід відхилити, а ухвалені в справі судові рішення в цій частині - залишити без змін.

Однак, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" до ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" про усунення перешкод у користуванні власністю, суди допустили порушення норм процесуального закону.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України зазначені положення закону не врахував і не взяв до уваги, що в одне провадження об’єднано вимоги юридичної особи – ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" - до юридичної особи - ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації", які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 12 ГПК України), та вимоги фізичної особи - ОСОБА_5 - до юридичної особи - ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації", які можуть бути самостійним предметом позову.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" до ЗАТ "Управління виробничо-технологічної комплектації" про усунення перешкод у користуванні власністю підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 340 ЦПК України, із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Управління виробничо-технологічної комплектації" задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 17 червня 2008 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційно-будівельна компанія" до закритого акціонерного товариства "Управління виробничо-технологічної комплектації" про усунення перешкод у користуванні власністю скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

У решті ухвалені в справі судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.