УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
2 лютого 2011 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
головуючого
|
Патрюка М.В.,
|
|
|
суддів:
|
Гуменюка В.І.,
|
Луспеника Д.Д.,
|
|
|
Жайворонок Т.Є.,
|
Лященко Н.П.,-
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (далі – АКІБ "УкрСиббанк") на рішення апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року АКІБ "УкрСиббанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначав, що 9 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11073343000, згідно з умовами якого останньому було надано кредит у сумі 67 900 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних та терміном погашення до 8 листопада 2013 року. Того ж дня між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором було укладено договір поруки, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов’язалася відповідати за виконання всіх зобов’язань ОСОБА_1 перед АКІБ "УкрСиббанк".
Станом на 25 грудня 2008 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом склала 62 299 грн. 22 коп., з яких: 47 675 грн. строкової заборгованості за кредитом, 8 449 грн. 89 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 6 174 грн. 33 коп. заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом.
Посилаючись на неналежне виконання договірних зобов’язань ОСОБА_1, АКІБ "УкрСиббанк" просив задовольнити позов і стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 63 740 грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2009 року позов АКІБ "УкрСиббанк" задоволено: стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь АКІБ "УкрСиббанк" 63 740 грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову АКІБ "УкрСиббанк" відмовлено.
У касаційній скарзі АКІБ "УкрСиббанк" просить скасувати ухвалене рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI "Про судоустрій і статус суддів" касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України (1618-15)
від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів".
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову АКІБ "УкрСиббанк", апеляційний суд виходив із того, що банк на час звернення до суду належним чином не повідомляв відповідача про дострокове повернення кредиту.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з’ясування дійсних обставин справи.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Установлено, що 9 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11073343000, згідно з умовами якого останньому було надано кредит у сумі 67 900 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних та терміном погашення до 8 листопада 2013 року.
Згідно з пп. 1.2.2, 1.3.4 кредитного договору та графіком погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору) ОСОБА_1 зобов’язався щомісяця не пізніше 10 числа кожного місяця здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані проценти за користування кредитом.
За положеннями ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Нормами ст. ст. 610- 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають передбачені законом наслідки.
Статтею 1050 ЦК України визначено обов’язок позичальника сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якщо ним своєчасно не повернуто суму позики. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних за договором.
Судом першої інстанції установлено, що з боку відповідача ОСОБА_1 дійсно мало місце прострочення виконання зобов’язань за договором. Станом на 25 грудня 2008 року прострочена сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитом склала 8 449 грн. 89 коп.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у відповідача ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором, яку слід стягнути на користь банку солідарно з останнього та його поручителя – ОСОБА_2
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.
Висновки апеляційного суду про неповідомлення відповідача про дострокове повернення кредиту спростовуються матеріалами справи.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" задовольнити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року скасувати, залишити в силі рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2009 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
|
М.В. Патрюк
|
|
Судді:
|
В.І. Гуменюк
|
|
|
Т.Є. Жайворонок
|
|
|
Д.Д. Луспеник
|
|
|
Н.П. Лященко
|