Верховного Суду України в складі:

суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

Луспеника Д.Д., Охрімчук Л.І.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про вилучення автомобіля за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 9 лютого 2010 року,

та Порядку надання автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 128 (128-2001-п)

, інваліду другої групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_2 було передано автомобіль марки "Мерседес", 1997 року випуску, як гуманітарну допомогу з передачею права користування автомобілем члену сім’ї – внуку інваліда – ОСОБА_1, який продовжує ним користуватися після смерті діда, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) , який набув чинності 9 серпня 2006 року, визначено, що автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, після смерті інваліда повертається (вилучається) головним управлінням праці та соціального захисту населення і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається у порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

У зв’язку з викладеним позивач просив вилучити автомобіль у відповідача та повернути його головному управлінню праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 9 лютого 2010 року, у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що предметом і підставою вимог прокурора є вилучення автомобіля в особи, яка користується ним, що надавався як гуманітарна допомога інваліду, який помер у липні 2008 року.

Отже, суд повинен був застосувати правові норми, які діяли на час спірних правовідносин, а саме липень 2008 року – смерть особи, якій автомобіль був наданий як гуманітарна допомога.

Застосувавши Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року № 999 (999-97-п)

, суд посилався на те, що на момент ввезення та передачі автомобіля інваліду як гуманітарної допомоги (вересень 2005 року) діяв п. 37 цього Порядку, згідно з яким після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення, суд застосував правові норми, які не поширюються на спірні правовідносини та які не підлягали застосуванню.

Суд не врахував висновки, викладені у п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99)

(справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), згідно з якими дію нормативно-правового акту в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Разом з тим на момент смерті ОСОБА_2, якому автомобіль був наданий як гуманітарна допомога, тобто на момент виникнення спірних правовідносин та заявлення вимог про повернення спірного автомобіля діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п)

, що набув чинності 9 серпня 2006 року. Згідно з п. 41 цього Порядку автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, після смерті інваліда повертається (вилучається) головним управлінням праці та соціального захисту населення і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається у порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

За таких обставин, коли суди повно та всебічно з’ясували обставини справи, але під час її вирішення застосували закон, який не поширюється на вказані правовідносини, та не застосували закон, який підлягав застосуванню, судові рішення відповідно до ст. 341 ЦПК України

підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 341 ЦПК України

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити.

рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 9 лютого 2010 року скасувати.

Заяву прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації задовольнити.

Вилучити автомобіль "Мерседес", 1997 року випуску, кузов № НОМЕР_1, який перебуває у користуванні ОСОБА_1, і повернути його головному управлінню праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.

рішення оскарженню не підлягає.