2-31/10258-2008 Про стягнення орендної плати та комунальні платежі - 03.06.2009 Прийняття

В листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея –2000" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Сухої Олени В"ячеславівни про стягнення 24 000 грн. орендної плати, 545,60 грн. витрат по сплаті комунальних платежів, 120 грн. збитків та судових витрат.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 року (суддя Привалова А.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року (судді: Сотула В.В., Борисова Ю.В., Гонтар В.І.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея –2000" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2003 року між Бєляєвою С.Г. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, за яким останньому передано у строкове користування нежитлове приміщення крамниці –комплексу "Квіти" та майно, розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 7, загальною площею 320 кв.м. для організації торгівлі та ресторанного бізнесу (громадського харчування).

21 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" (орендодавець) та Приватним підприємцем Погодіною Оленою В’ячеславівною (орендар) (в подальшому змінено прізвище на Суха) укладено договір, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" передала вказане приміщення в суборенду Сухій О.В.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.3 зазначеного договору вступ орендаря в тимчасове користування майном настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання –передачі нежитлового приміщення, майна. Майно вважається таким, що повернуто орендодавцю, з моменту підписання акту приймання –передачі.

Пунктом 3.1 договору суборенди встановлена плата за користування майном у розмірі 100 грн. на місяць. При цьому, орендар також зобов"язався сплачувати витрати, пов’язані з комунальними послугами на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Пунктом 7.2 договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою стосовно внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок його неналежного використання або невиконання вимог цього договору.

Договір діє з моменту його підписання протягом 2-х років (пункт 9.1).

Порядок розірвання договору встановлений пунктом 9.3, згідно з яким він може бути розірваний дострокове за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

В подальшому листами від 28 січня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" повідомило відповідача про намір дострокового розірвання договору суборенди у зв’язку з порушенням приватним підприємцем Сухою О.В. умов, передбачених пунктами 5.2, 3.1.

21 лютого 2008 року, у зв’язку зі зміною відповідачем прізвища, позивач звернувся до ПП Сухої О.В. з проханням укласти новий договір суборенди зі змінами і доповненнями та надіслав на адресу відповідача проект договору від 01.02.2008 року для підписання, який містив суттєві зміни щодо істотних умов договору, зокрема, в частині розміру орендної плати, яка встановлювалась в сумі 12000 грн. щомісячно.

Оскільки приватний підприємець Суха О.В. не погодилась з умовами запропонованих змін до договору суборенди, остання надала для узгодження угоду про зміну та доповнення до пунктів проекту договору, яка залишена позивачем не підписаною.

31 липня 2008 року приватний підприємець Суха О.В. звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" з пропозицією достроково розірвати договір суборенди, укладений сторонами 21 березня 2007 року, та направити свого представника для передачі приміщення з причин вчинення позивачем перешкод у користуванні нею спірним майном.

Спірне приміщення повернуте відповідачем позивачу на підставі акту від 04 вересня 2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000", в свою чергу, звернулось до приватного підприємця Сухої О.В. з претензією про погашення заборгованості за договором оренди від 01 лютого 2008 року по орендній платі за липень, серпень 2008 року в сумі 24000 грн., витратам, пов"язаних з комунальними платежами у розмірі 545,50 грн. та збитків, пов’язаних з проникненням у приміщення, в сумі 120 грн.

Вказані вимоги позивача залишені Приватним підприємцем Сухою О.В. без задоволення, в зв"язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та правильно дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки договір від 01 лютого 2008 року є неукладеним у зв’язку з недосягненням сторонами згоди по всіх його істотних умовах, а тому будь-яких зобов’язань за цим договором у відповідача не виникло. Вказане підтверджується відсутністю відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Орхідея 2000" на пропозицію приватного підприємця Сухої О.В.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за неукладеним договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За загальним правилом тягар доведення позовних вимог покладено на позивача.

Як передбачено пунктом 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно пункту 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до пункту 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пунктом 1 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписом статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною.

Як зазначалось вище, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 21 лютого 2008 року позивач надіслав відповідачу листа з проектом договору суборенди, у відповідь на який суб’єкт підприємницької діяльності Суха О.В. повідомила позивача про відмову прийняти пропозицію укласти новий договір суборенди та запропонувала свою пропозицію у вигляді додаткової угоди.

Пунктом 3 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограмму тощо, у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особи, яка зробила попередню пропозицію.

Всупереч даним правовим нормам, позивачем не надано відповіді на зазначену пропозицію відповідача, а тому висновок господарських судів першої й апеляційної інстанцій про те, що договір від 01 лютого 2008 року є неукладеним у зв’язку з недосягненням сторонами згоди по всіх його істотних умовах, внаслідок чого відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості та збитків за спірним договором, відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Твердження касаційної скарги про те, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду не обґрунтовані, прийняті при неповному з’ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті рішення та постанова відповідають нормам чинного законодавства та підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орхідея –2000" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року у справі № 2-31/10258-2008 залишити без змін.