Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,

Григор’євої Л.І., Романюка Я.М., -

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради та Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання права власності на земельну ділянку,

У жовтні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання права власності на земельну ділянку площею 1 000 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та зобов’язати Одеську регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" зареєструвати та видати йому державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, посилаючись на те, що йому на праві спільної часткової власності згідно з договором купівлі-продажу від 20 липня 2006 року належить 1/2 частка будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 201,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 1 000 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Зобов’язано Одеську регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на цю земельну ділянку й видати на неї державний акт на право власності.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2006 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою цього ж суду від 5 грудня 2007 року постановлено окрему ухвалу відносно головуючого в цій справі – судді Приморського районного суду м. Одеси Ярош Світлани Володимирівни.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року та залишення без змін рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати окрему ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року, у зв’язку з порушенням апеляційним судом норм процесуального права, резолюції Європейської асоціації суддів від 27 вересня 2007 року, Закону України "Про судоустрій" (3018-14) , Закону України "Про статус суддів" (2862-12) .

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, касаційна скарга ОСОБА_4 - задоволенню повністю з таких підстав.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції апеляційний суд вважає те, що суд не залучив до участі у справі землекористувача спірної земельної ділянки – закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі – ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"), чим порушив його права на захист від заявлених позовних вимог.

Проте такі висновки не відповідають обставинам справи.

Судом установлено, що позивач за договором купівлі-продажу від 20 липня 2006 року є власником ? частини будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 201,1 кв.м, що розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в реєстрі прав власності Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості. 4 вересня 2006 року він звернувся з письмовою заявою до Одеської міської ради про передачу йому в приватну власність земельної ділянки за цією ж адресою для будівництва й обслуговування жилого будинку та споруд, але отримав відмову.

Після відмови ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом. Суд позов задовольнив. На рішення суду подані апеляційні скарги: особою, яка брала участь у справі, – Одеською міською радою, яку апеляційний суд задовольнив частково, та особою, яка не брала участі у справі, – ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", яку апеляційний суд задовольнив повністю, рішення суду скасував, а справу з підстав того, що особу не залучено до участі у справі, передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки ним у порушення норм процесуального права зроблені висновки, які не ґрунтуються на доказах та їм суперечать.

Так, за висновками апеляційного суду ЗАТ лікувально-оздоровчий заклад профспілок України "Укрпрофоздоровниця" є землекористувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за рішенням Одеської міської ради від 25 вересня 1956 року № 844. Проте спірною є земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 тобто за іншою адресою.

Крім того, апеляційним судом не враховано пояснення позивача про те, що рішенням господарського суду Одеської області від 11 липня 2007 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року, установлено, що за передавальним актом ЗАТ лікувально-оздоровчий заклад профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як внесок до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Санаторій "Україна" передало у власність цього товариства цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Цей комплекс було зареєстровано на праві власності за цим товариством, частку якого купив за договором купівлі-продажу від 20 липня 2006 року ОСОБА_3

За розпорядженням Одеського міського голови ЗАТ лікувально-оздоровчий заклад профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надало згоду на розроблення проекту відведення земельних ділянок в оренду, орієнтовною площею 8, 9923 га, для експлуатації та обслуговування комплексу будівель санаторію "Україна" що за адресою: АДРЕСА_1, тобто згода дана на розроблення лише проекту землевідведення й за іншою адресою.

Тому апеляційному суду при прийнятті на розгляд апеляційної скарги ЗАТ лікувально-оздоровчий заклад профспілок України "Укрпрофоздоровниця" слід було перевірити чи вирішив суд питання про його права чи обов’язки, та чи мало це товариство подавати апеляційну скаргу.

За таких обставин, коли висновки апеляційного суду не ґрунтуються на доказах, є припущеннями щодо обставин справи, погодитися з постановленими ухвалами, у тому числі окремою ухвалою відносно судді Ярош С.В., не можна, вони підлягають скасуванню з передачею справи до апеляційного суду на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Окрему ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року відносно судді Приморського районного суду м. Одеси Ярош Світлани Володимирівни скасувати.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.