Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод"

за участю представників

У грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "З-Спіраль" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" про розірвання ліцензійного договору, стягнення заборгованості по сплаті роялті в сумі 1200 грн., пені за несвоєчасну сплату роялті в сумі 155,17 грн., індексу інфляції в сумі 91,95 грн., процентів річних в сумі 31,94 грн., пені за несвоєчасне надання інформації в сумі 63864 грн. та штрафу за випуск продукції неналежної якості в сумі 10 000 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.12.2008 року позовну заяву ТОВ "З-Спіраль" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 11/5344.

У грудні 2008 року ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" звернулось до суду з зустрічним позовом до ТОВ "З-Спіраль" про стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань у сумі 5000 грн. та про розірвання ліцензійного договору.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.12.2008 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду із первісним позовом.

У січні 2009 року ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" подало до суду заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, в якій додатково просило суд стягнути 13882,73 грн. збитків у вигляді витрат на відрядження.

Оскарженою ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.01.2009 року, залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2009 року, позивачу за зустрічним позовом відмовлено у прийняті заяви про збільшення суми зустрічного позову.

У касаційній скарзі ВАТ "Смілянський машинобудівний завод", посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, просить їх скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, предметом зустрічних позовних вимог у даній справі є розірвання ліцензійного договору та стягнення ліцензійного гонорару.

Встановивши, що вимога про стягнення збитків, є іншим предметом позову, а не збільшенням суми позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви.

При цьому, всупереч приписів п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України, відповідно до яких, ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції, відсутні посилання на норми законодавства, на підставі яких заявнику відмовлено у прийнятті заяви.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу в порядку апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав про порушення правил об’єднання вимог, що є підставою для повернення заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, проте, фактично погодився з висновком місцевого суду, та залишив винесену місцевим судом ухвалу без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками господарських судів, оскільки вони не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на наступне.

Зі змісту ч. 4 ст. 22 ГПК України вбачається, що позивач має право до прийняття рішення зі спору збільшити розмір позовних вимог.

Як вірно зазначає скаржник у касаційній скарзі, виключний перелік підстав для відмови у прийнятті заяви передбачено ст. 62 ГПК України.

Відмовляючи у прийнятті заяви, судами попередніх інстанцій не враховано, що у разі порушення правил об’єднання вимог, викладених у заяві та позові, таку заяву господарський суд повинен повернути без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК.

Враховуючи викладене, а також те, що у суду касаційної інстанції відсутні повноваження щодо ухвалення судового акта про повернення заяви, ухвала господарського суду Черкаської області від 10.12.2008 року в частині відмови у прийнятті заяви ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" про збільшення суми позову та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2009 року у справі № 11/5344 підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної заяви з урахуванням вимог ст.ст. 61, 63 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.12.2008 року в частині відмови у прийнятті заяви ВАТ "Смілянський машинобудівний завод" про збільшення суми позову та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2009 року у справі № 11/5344 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.