ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Балюка М.І.,
Луспеника Д.Д.,
Гуменюка В.І.,
Лященко Н.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до акціонерного комерційного банку "Форум" в особі Луганської філії ( далі – АКБ "Форум") про розірвання кредитного договору за касаційною скаргою АКБ "Форум" на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 30 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 листопада 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до АКБ "Форум" про розірвання кредитного договору.
Зазначав, що між ним та АКБ "Форум" 6 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № 0016/08/09-КС, згідно з умовами якого банк зобов’язався відкрити йому кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 2 100 000 доларів США для рефінансування споживчого кредиту в АКІБ "УкрСиббанк" та будівництва спортивного комплексу строком до 5 серпня 2018 року. Згідно з п. 1.2 цього договору надання кредитних коштів повинно було здійснюватися частинами (траншами) в межах установленого ліміту, розмір кожного траншу, строк його надання й порядок повернення регулюються додатковими кредитними угодами до кредитного договору. Відповідно до таких умов кредитного договору та додаткових угод до нього від 6 серпня 2008 року №1, від 5 вересня 2008 року № 3 та від 24 вересня 2008 року № 4, позивачу було надано перші три транші кредиту: 700 тис., 166 тис., 70 тис., а всього на суму 936 тис. доларів США. У подальшому, незважаючи на умови кредитного договору та неодноразові усні та письмові вимоги позивача, банк не виконав зобов’язання щодо надання обумовленої суми кредиту. У результаті невиконання банком договору, він не зміг завершити будівництво спортивного комплексу.
Посилаючись на те, що банк допустив істотне порушення договору, ОСОБА_6 просив позов задовольнити та розірвати укладений між ним і відповідачем кредитний договір.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 30 червня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 2 листопада 2009 року, позов задоволено. Постановлено розірвати кредитний договір від 6 серпня 2008 року № 0016/08/09-КС, укладений між ОСОБА_6 та АКБ "Форум".
У касаційній скарзі АКБ "Форум" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору, унаслідок чого позивач був значною мірою позбавлений того, на що розраховував під час укладання такого договору, що є підставою для розірвання кредитного договору.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.
Судом установлено, що між сторонами 6 серпня 2008 року був укладений кредитний договір № 0016/08/09-КС, згідно з яким банк надає позичальнику окремими частинами (траншами) кредитні кошти в сумі 2 100 000 доларів США у формі відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі для рефінансування споживчого кредиту в АКІБ "УкрСиббанк" та будівництво спортивного комплексу.
На виконання зазначеного договору ОСОБА_6 отримав три транші: 700 тис., 166 тис., 70 тис., а всього на суму 936 тис. доларів США. Для отримання четвертого траншу ОСОБА_6 звернувся до банку з заявами від 30 жовтня 2008 року та від 24 грудня 2008 року, на які отримав відповідь 12 лютого 2009 року, у якій повідомлялося про прийняте банком рішення про відмову від подальшого кредитування у зв’язку з значним зниженням фінансових показників платоспроможності позичальника.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та платити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1056 ЦК України кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Разом з тим у ч. 3 ст. 651 ЦК України зазначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Заперечуючи проти позову, АКБ "Форум" зазначав, що відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, зокрема пп. 1.1, 1.2, 1.3, надання кредитних коштів здійснювалося частинами (траншами), розмір яких, строк та порядок погашення регулюються окремими додатковими договорами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони у відповідній формі досягли згоди по всім його суттєвим умовам.
Щодо видачі четвертого траншу, то така угода не була укладена не з вини банку, а тому в нього не виникло ніяких зобов’язань.
Крім того, за наявності сумнівів щодо платоспроможності боржника та погашення ним раніше виданих кредитів, банк, скориставшись своїм правом, яке закріплено ст. 1056 ЦК України й передбачено п. 5.1 кредитного договору від 6 серпня 2008 року, відмовився від подальшого кредитування ОСОБА_6
Вирішуючи справу, суд першої інстанції на порушення вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув; доводів відповідача не перевірив; належним чином не дослідив умови кредитного договору, зокрема передбачені ним порядок та умови надання наступного траншу та підстави його розірвання; з урахуванням вимог ч. 3 ст. 651 ЦК України не дав належної оцінки тому факту, що на час розгляду справи банком прийнято рішення про припинення подальшого кредитування. Висновки суду про те, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору, не ґрунтуються на матеріалах справи та не містять будь-яких доказів.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного комерційного банку "Форум" задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 30 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 листопада 2009 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.І. Балюк
В.І. Гуменюк
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко