Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2008року (суддя Малєєва О.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 року (судді: Кордюк Г.Т., Давид Л.Л., Мурська Х.В.), провадження у справі припинено в частині позовних вимог про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про надання дозволу ТОВ "Бонус" на реконструкцію, скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №386 від 27.07.2007р. в частині затвердження акту державної комісії приймання в експлуатацію офісних приміщень (реконструкція автомайстерні (2 поверх) на вул.Січових Стрільців, загальною площею 172,5 кв.м. (замовник ТОВ "Бонус"), визнання недійсним розпорядження міського Голови №134-р від 01.08.2007 року, зобов'язання Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації Доповідач: Шаргало В.І.

вчинити дії по скасуванню запису в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Бонус" на офісні приміщення на вул. Січових Стрільців, 78д. В частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Бонус" знести самочинно забудовані приміщення на вул. Січових Стрільців позов залишено без розгляду.

В частині припинення провадження у справі судова ухвала мотивована тим, що спір у вищезазначеній частині є публічно-правовим, тому з огляду на положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарському суду непідвідомчий. Залишаючи в іншій частині позов без розгляду, господарський суд відзначив, що неявка позивача в судове засідання без поважних причин перешкоджає вирішенню спору в цій частині.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими актами, ТОВ "Бонус" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: в частині залишення без розгляду позову, просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник вважає, що спір в частині позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Бонус" знести самочинно збудовані приміщення по вул. Січових Стрільців,78д повинен бути вирішений судом по суті. Скаржник також вважає, що судами при вирішенні питання щодо розподілу витрат не застосовано ч.2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач ТОВ "Галицька інвестиційна компанія" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалося вище, оскаржені ухвала господарського суду Івано-Франківської області та постанова Львівського апеляційного господарського суду мотивовані тим, що представник позивача в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Бонус" знести самочинно збудовані приміщення по вул. Січових Стрільців,78д залишено без розгляду згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами п.5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами від 24.09.2008 року, від 07.10.2008 року, від 06.11.2008 року господарський суд Івано-Франківської області, неодноразово відкладав розгляд справи та, зокрема, зобов'язував позивача надати суду витребувані документи, а також відзначав, що документи, що підтверджують викладені в позові обставини, повинні бути подані в оригіналі або належним чином засвідченій копії (оскільки до позовної заяви додані не посвідчені копії документів). Позивач без поважних причин вимоги суду не виконав, в судове засідання, призначене на 25.11.2008 року, представника не направив, хоча його присутність в судовому засіданні вищезазначеними ухвалами була визнана обов'язковою.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що позивач не з'явився на виклик суду без поважних причин, витребуваних ухвалами суду матеріалів у повному обсязі не подав, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зазначені обставини перешкоджали розгляду справи по суті та свідчили про фактичну втрату позивачем інтересу до вирішення спору, а тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Стосовно незадоволення судами клопотання відповідача - ТОВ "Бонус" про стягнення з позивача витрат за послуги адвоката, то судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що це клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

При цьому господарські витрати, до яких належать і витрати з оплати послуг адвоката, відповідно до частини 5 ст. 49 цього Кодексу розподіляються наступним чином:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішення питання про розподіл судових витрат при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду за приписами ч.2 ст. 81 названого Кодексу є правом суду, а не його обов'язком.

А відтак, господарськими судами правомірно не задоволено зазначене клопотання відповідача, оскільки спір по суті не вирішувався.

З огляду на наведене оскаржені судові акти ухвалені з дотриманням норм процесуального закону, тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р. у справі №22/46 залишити без змін.