Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Київської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, третя особа – Оболонська районна у м. Києві рада, про визнання порядку користування земельною ділянкою, поділ будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_18, ОСОБА_14 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: ОСОБА_15, ОСОБА_16, Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, БТІ м. Києва, про поділ будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Київської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, третя особа – Оболонська районна у м. Києві рада, про поділ в натурі нерухомого майна та виділення у користування земельної ділянки за касаційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2010 року та за касаційною скаргою ОСОБА_14 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2010 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про поділ будинку АДРЕСА_1 та визнання порядку користування земельною ділянкою.

ОСОБА_18 та ОСОБА_14 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про поділ будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою та зобов’язання проведення реєстрації.

ОСОБА_17 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Київської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про поділ в натурі нерухомого майна та виділення у користування земельної ділянки.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено. Виділено в натурі із будинку АДРЕСА_1 в окремий будинок жилий будинок під літерою "Е", що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Виділено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 800,36 кв.м., згідно ліній розподілу, зазначених у висновку судової будівельно - технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року по схемі і в межах, що зазначені на додатках № 7 та № 8 цього висновку. Зустрічний позов ОСОБА_18 та ОСОБА_14 задоволено частково. Виділено в натурі із будинку АДРЕСА_1 в окремі будинки житлові будинки під літерою "А", літерою "Б" та літерою "В". Виділено в користування ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 земельні ділянки в межах розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року (варіант № 1), з урахуванням виділення земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, межі яких зазначені у Додатках №№ 7, 8, 9 цього висновку. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_17 задоволено. Виділено в натурі із будинку АДРЕСА_1 в окремий будинок квартиру НОМЕР_1 із жилого будинку під літерою "А". Виділено ОСОБА_17 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 827,83 кв.м., згідно ліній розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 листопада 2009 року по схемі і в межах, що зазначені в додатку № 9.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2010 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та в цій частині ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково. Виділено в натурі із будинку АДРЕСА_1 в окремий будинок жилий будинок під літерою "Е", що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Виділено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 380,8 кв.м. згідно ліній розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року по схемі і в межах, що зазначені в додатку № 5 висновку – варіант № 1. Зустрічний позов ОСОБА_17 задоволено. Виділено в натурі із будинку АДРЕСА_1 в окремий будинок квартиру НОМЕР_1 із жилого будинку під літерою "А". Виділено ОСОБА_17 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 827,83 кв.м., згідно ліній розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 листопада 2009 року по схемі і в межах, що зазначені в додатку № 9 цього висновку. Зустрічний позов ОСОБА_18 та ОСОБА_14 задоволено частково. Виділено в натурі із будинку АДРЕСА_1 в окремі будинки житлові будинки під літерою "А", літерою "Б" та літерою "В". Виділено у користування ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 земельні ділянки в межах розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року (варіант № 1, додаток № 5), з урахуванням виділення земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, межі яких визначені у додатках №№ 5, 9 цього висновку. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_14 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Висновком судово – будівельної експертизи № 634 від 26 вересня 2009 року визначено, що виділення із загальної садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, будинків під літ. "А", "Б", "В", "Е" в окремі будинки технічно можливо.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині виділення в натурі із будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в окремий будинок житловий будинок під літ. "Е", суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що таке виділення є технічно можливим, до того ж зазначений будинок належить ОСОБА_6, ОСОБА_7 на праві власності.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_17, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що їй слід виділити в натурі із будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в окремий будинок квартиру НОМЕР_1 із житлового будинку під літ. "А", яка складається з: кухні площею 7,3 кв.м.,сіней площею 11,6 кв.м., жилої кімнати площею 16,3 кв.м., кухні площею 7,9 кв.м., санвузла площею 3,1 кв.м., веранди площею 11,8 кв.м., веранди площею 5,4 кв.м., а всього 63,5 кв.м. Крім того, судами вірно виділено ОСОБА_17 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 827,83 кв.м., згідно ліній розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 листопада 2009 року по схемі і в межах, що зазначені в додатку № 9 цього висновку, і відповідає її частці у власності будинку.

Також суди дійшли обґрунтованого висновку і про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_18, ОСОБА_14 про виділення в натурі із будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в окремі будинки житлові будинки під літ. "А", "Б", "В" та виділення у користування ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 земельних ділянок в межах розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року (варіант № 1), з урахуванням виділення земельної ділянки ОСОБА_17, межі яких визначені у додатку № 9 цього висновку.

Крім того, суди дійшли і вірного висновку в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_18, ОСОБА_14 щодо зобов’язання проведення реєстрації будинків під літ. "А", "Б", "В", оскільки відсутні правові підстави для задоволення цих вимог.

Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, який діяв на момент отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у власність 23/300 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного 28 листопада 1997 року між ними та ОСОБА_20, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно – правовими угодами до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

У справах за позовом учасників спільної власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації, при встановленні порядку користування земельною ділянкою, як зазначено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , з’ясуванню підлягає можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово – ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір’я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. Суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити не можливо.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку, земельна ділянка перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, то при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, необхідно виходити з розміру їх часток у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час виникнення спільної часткової власності (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) ).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалюючи рішення про виділення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 380,8 кв.м., згідно ліній розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року по схемі і в межах, що зазначені в додатку № 5 висновку – варіант № 1; виділення у користування ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 земельних ділянок в межах розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року (варіант № 1, додаток № 5), з урахуванням виділення земельних ділянок ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, межі яких визначені у додатках №№ 5, 9 цього висновку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в разі виділення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельної ділянки площею 800,36 кв.м. межі земельної ділянки будуть проходити по території ділянок інших співвласників та значно будуть зменшуватись розмір земельних ділянок, що припадають на долю цих співвласників. Варіанти зменшення земельних ділянок співвласникам предметом розгляду у суді не було, згідно висновку експертизи такі варіанти не пропонувались, співвласники із таким зменшенням розміру земельних ділянок категорично не погоджуються. У зв’язку з чим доцільно виділити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для доступу та обслуговування будинку земельну ділянку площею 380,8 кв.м, яка прилягає до будинку під літ. "Е", обмежена лініями розподілу з іншими співвласниками, що відповідає складеному порядку користування приміщеннями житлових будинків та ідеальним часткам співвласників, як зазначено в варіанті № 1 висновку судової будівельно – технічної експертизи № 634 від 26 жовтня 2009 року та додатку № 5 до цього висновку.

Частиною 1 статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_14 відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.