Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Приватне мале підприємство "Укртекстилькомплект" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Торговий дім "Альтаір" про стягнення заборгованості у розмірі 14 271 грн. 59 коп., яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Генерального договору № 01/2006-УКР від 10.01.2006 всупереч ст.ст. 526, 655, 712 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.2008 у справі № 12/198 позов ПМП "Укртекстилькомплект" задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 у справі № 12/198 рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008 залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Торговий дім "Альтаір" просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 у справі № 12/198 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПМП "Укртекстилькомплект".

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Торговий дім "Альтаір" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вищим господарським судом України ухвалою від 27.04.2009 у справі №12/198 порушено касаційне провадження.

Позивач процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 111-7 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами попередніх інстанцій між ПМП "Укртекстилькомплект" та ТОВ "Торговий дім "Альтаір" було укладено Генеральний договір № 01/2006-УКР від 10.01.2006, а також додаткові угоди до нього № 5 від 24.03.2006, № 6 від 17.04.2006, № 7 від 10.01.2006 та № 9 від 27.06.2006, відповідно до яких ПМП "Укртекстилькомплект" як постачальник зобов'язалось поставити, а ТОВ "Торговий дім "Альтаір" як покупець прийняти та оплатити товар –запчастини до ткацького обладнання.

Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити товар згідно додаткової угоди протягом 45 календарних днів з дати списання коштів попередньої оплати з розрахункового рахунку покупця.

Як встановлено господарськими судами, за додатковою угодою № 5 ТОВ "Торговий дім "Альтаір" на користь ПМП "Укртекстилькомплект" сплачено загальну суму у розмірі 27 531 грн. 36 коп., з яких 11.04.2006 сплачена попередня оплата в розмірі 50 % у сумі 21 531 грн. 36 коп., 07.07.2006 - 3 000 грн., 14.07.2006 - 3 000 грн.

Борг за додатковою угодою № 5 складає 15 531 грн. 35 коп.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 17.04.2006 попередня оплата на рахунок продавця здійснена в розмірі 5122 грн. 90 коп., а поставлено товар на загальну суму 2979 грн. 12 коп., тому судами встановлено переплату за додатковою угодою № 6 в сумі 2 143 грн. 78 коп.

Додаткова угода № 7 підписана сторонами 18.04.2006, за якою поставлено товар на суму 924 грн., яку сплачено, тому борг за додатковою угодою № 7 відсутній.

Відповідно до додаткової угоди № 9 від 27.06.2006 ПМП "Укртекстилькомплект" на користь ТОВ "Торговий дім "Альтаір" поставлено товар на суму 884 грн. 02 коп., попередня оплата не проводилась.

Враховуючи викладене, станом на день розгляду спору заборгованість ТОВ "Торговий дім "Альтаір" становить 14 271 грн. 59 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладені встановлені обставини судами попередніх інстанцій, оскільки ТОВ "Торговий дім "Альтаір" не було надано контррозрахунку суми боргу та докази сплати заборгованості, суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ПМП "Укртекстилькомплект".

Вищевикладені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у справі, зокрема, порушення зобов’язань ТОВ "Торговий дім "Альтаір" по сплаті коштів за отриманий товар, спростовують доводи касаційної скарги, у зв’язку з чим Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а прийняту апеляційним господарським судом постанову –без змін.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Альтаір" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 у справі № 12/198 залишити без змін.