14/5362 Про стягнення боргу за договором поставки - 02.06.2009 Прийняття

Приватне підприємство "Хімтон" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" і просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з останнього 125 400,0 грн. боргу, 9620,69 грн. пені, 948,23 грн. 3% річних, 4012,80 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №14/08-08-1 від 07.08.2008р. щодо оплати отриманої продукції.

Заперечуючи заявлений позов, відповідач посилається на те, що позивачем взагалі будь-який товар, який є предметом договору поставки, не поставлявся.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2009р. (суддя Гладюк Ю.В.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. (головуючий, суддя Вечірка І.О., судді Зав`язун В.С., Зарудяна Л.О.), позов задоволено: присуджено до стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки №14/0808-1 від 07.08.2008р. у сумі 125 400,0 грн., пеню у розмірі 9 620,69 грн., 4 012,80 грн. інфляційних втрат та 948,23 грн. 3% річних.

Вказані рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Оскаржувані рішення та постанова є обґрунтованими, оскільки в них повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, що спростовує доводи скаржника про зворотне.

Судами встановлено, що між сторонами укладено договір поставки №14/08-08-1 від 07.08.2008р. за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а останній прийняти та оплатити на умовах даного договору товар –Лізин із кількісними та якісними показниками, що визначаються відповідно до умов даного договору.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до п.7.1 договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості партії товару протягом тридцяти календарних днів з дати підписання видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної) за кожну окрему партію.

За порушення покупцем умов договору щодо оплати отриманого товару сторони передбачили його відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплаченої суми за кожний день прострочення оплати (пункт 8.4 договору).

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Відповідно до 193 ГК України (436-15) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст. 193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи встановлений судами двох інстанцій факт отримання відповідачем від позивача товару, а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 125 400,0 грн., колегія суддів вважає правильним висновок судів двох інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним товару, з урахуванням передбачених ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, а також передбаченої пунктом 8.4. договору пені.

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, про недоведеність отримання ним від позивача товару спростовуються матеріалами справи.

Так, у матеріалах справи міститься копія довіреності серії ЯОШ №166336 від 13.08.2008р. на отримання цінностей, яка була додана позивачем до позовної заяви, відповідно до якої відповідач довірив Суботіну Г.А. отримати від позивача товар, найменування та кількість якого відповідає найменуванню та кількості отриманого Суботіним Г.А. товару по накладній №32061 від 14.08.2008р. Оригінали вказаних документів були дослідженні судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 07.04.2009р., про що свідчить зміст протоколу судового засідання (а.с.52).

Відповідно до п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 (z0293-96) , довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Враховуючи наявність у позивача довіреності серії ЯОШ №166336 від 13.08.2008р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданої відповідачем, твердження останнього про неотримання ним товару, є безпідставними.

Матеріали справи не містять доказів втрати відповідачем вказаної довіреності, яка в силу п.3 названої Інструкції є документом суворої звітності.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки їм дана вичерпна належна правова оцінка судами двох інстанцій з врахуванням положень ст.ст. 33, 34 ГПК України щодо оцінки доказів. Окрім того, вони фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. у справі №14/5362 - без змін.