СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            18.11.2004

                             (Витяг)

     У липні 2002 р.  страхова компанія АІОІ "ОФ  Європе  лімітед"
(далі  -  Страхова компанія) звернулася до суду з позовом до ДПІ у
Виноградівському районі  (далі  -  ДПІ)  та  Державної  виконавчої
служби  м.  Ужгорода  (далі  - ДВС) про виключення майна з опису і
повернення власнику.  У заяві зазначалося,  що 20 серпня 2001 р. в
м.  Мюнхені  було  викрадено  автомобіль,  який  належав німецькій
фірмі.  Страхова компанія сплатила  колишньому  власнику  страхове
відшкодування,  і за законодавством Німеччини до компанії перейшло
право власності на автомобіль.

     Виноградівський районний суд  Закарпатської  області  вироком
від  14  січня  2002  р.  конфіскував  цей  автомобіль  як предмет
контрабанди у М.,  який намагався на ньому перетнути митний кордон
України.  Пославшись на те, що автомобіль є її власністю, Страхова
компанія просила  задовольнити  позовні   вимоги.   Рішенням   від
23 липня 2002 р. цей же суд позов Страхової компанії до ДПІ та ДВС
про виключення майна з опису та повернення власнику задовольнив.

     Судова палата   у   цивільних   справах   апеляційного   суду
Закарпатської  області  ухвалою  від  23  вересня 2003 р.  рішення
районного суду скасувала і провадження у справі закрила.

     У касаційній  скарзі   Страхова   компанія   просила   ухвалу
апеляційного  суду  скасувати,  а  рішення  суду  першої інстанції
залишити без зміни,  пославшись на неправильне застосування  судом
норм процесуального права.

     Дослідивши матеріали  справи та перевіривши наведені у скарзі
доводи,  Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
визнала, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

     Колегія суддів    апеляційного   суду,   скасовуючи   рішення
районного суду і закриваючи провадження у справі, виходила з того,
що  суд  першої  інстанції  розглянув спір між іноземною юридичною
особою та українськими юридичними особами, а такі спори відповідно
до  ст.  24 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
         та статей 12 - 16,  21 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        
підсудні не загальним,  а спеціалізованим судам.  Проте  з  такими
висновками колегії суддів погодитись не можна.

     Згідно з   ч.  3  ст.  24  ЦПК  ( 1501-06  ) (1501-06)
          загальні  суди
розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи
без  громадянства,  іноземні  підприємства  й  організації.  Таким
чином,  зазначена справа правильно була розглянута по  суті  спору
судом   першої   інстанції,   а   колегія  суддів  судової  палати
апеляційного суду  неправильно  застосувала  норми  процесуального
права.

     Оскільки законність  постановленого  у  справі  рішення  суду
першої інстанції не  була  предметом  перевірки  суду  апеляційної
інстанції,  Судова  палата  у  цивільних  справах  Верховного Суду
України,  керуючись ст.  342 ЦПК ( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  касаційну  скаргу
Страхової компанії задовольнила частково:  ухвалу судової палати у
цивільних справах  апеляційного  суду  Закарпатської  області  від
23 вересня 2003 р. скасувала і направила справу до цього ж суду на

новий апеляційний розгляд.