Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Піщанівська сільська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та уточненням до позовних вимог і просила розірвати договори оренди земельних ділянок від 16.12.2003 року та від 31.02.2005 року загальною площею 2,5 га. та 0,2252 га, розташованих за адресою : с. Піщане, вул. Набережна, які укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма" Альбірео". Позовні вимоги вмотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Альбірео" неналежним чином не виконує обов’язки щодо своєчасного внесення орендної плати та використовує земельні ділянки за нецільовим призначенням.

Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 16.10.2008 року ( суддя Калініченко А.А.) позовні вимоги задовольнив, розірвав договір оренди земельних ділянок загальною площею 2,5 га., розташованих за адресою : с. Піщане, вул. Набережна, 11а від 16.12.2003 року та договір оренди земельної ділянки площею 0,2252 га від 31.02.2005 року укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма" Альбірео", пославшись на те, що відповідач не забезпечив використання наданих земельних ділянок за цільовим призначенням. Крім того, суд посилався і на несвоєчасне внесення орендної плати.

Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2008 року ( суддя Заплава Л.М, Антонова І.В., Фенько Т.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 року скасував, ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив, пославшись на їх необґрунтованість та недоведеність.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, Піщанівська сільська рада звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року скасувати, залишивши без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 року. Скарга вмотивована неправильним застосуванням Севастопольським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме : підпунктів а, в, пункту 1статті 96 Земельного кодексу України, статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 626 Цивільного кодексу України, статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування України", статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не мотивовано залишив поза увагою доводи позивача, натомість місцевий суд дослідив усі докази у справі та надав їм об'єктивну оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Альбірео" подало до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу Піщанівської сільської ради - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом Автономної Республіки Крим та Севастопольським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи господарським судом Автономної Республіки Крим було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Піщанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма" Альбірео" були укладені договори оренди земельних ділянок від 26.12.2003 року та від 31.01.2005 року, загальною площею 2,5 га. та 0,2252 га., які розташовані в с. Піщане по вул. Набережна. Земля передана в довгострокову оренду терміном на 49 років. За умовами цих договорів, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для будівництва сімейного пансіонату та для обслуговування пляжної зони. Зазначені договори були зареєстровані Бахчисарайським відділом Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" у Книзі записів державної реєстрації 19.02.2004 року та 03.03.2005 року.

Відповідно до пункту 6.4 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2003 року та пункту 5.1.1 договору оренди від 31.01.2005 року, орендар зобов'язаний забезпечити її використання за цільовим призначенням, а орендодавець має право вимагати суворого дотримання цільового використання землі.

В процесі розгляду справи місцевим судом було також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Альбірео" умови договору порушило, зокрема: на земельній ділянці наданій для будівництва пансіонату будівельні роботи не проводяться; влаштований автокемпінг та звалище сміття. Земельна ділянка, яка надавалася для обслуговування пляжної зони також не використовується за цільовим призначенням. На ній не здійснено благоустрій, пляжна зона не облаштована відповідним обладнанням.

Місцевим судом були дослідженні докази, які надавав відповідач в якості дотримання умов договорів, а саме: ескізний проект установки повної біологічної очистки стічних вод "ВІОТАL"; договір №15 від 02.02.2007 року на будівництво свердловини водозабору ; розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації №412-р від 15.08.2001 року; Архітектурно-планувальні завдання №88/01; договір на створення проектної документації №12.04 від 07.04.2003 року. При цьому суд встановив, що строк дії Архітектурно-планувального завдання закінчився ще 01.01.2006 року та в подальшому не продовжувався; за договором від 07.04.2003 року № 12.04 проектна документація не розроблена; висновок комплексної державної експертизи та дозвіл органу державного архітектурного-будівельного контролю на проведення будівельних робіт не отримані.

Підстави для зміни або розірвання договору унормовані статтею 651 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 цього Закону).

Умовами договорів сторони передбачили розірвання їх в судовому порядку у зв'язку із невиконанням сторонами своїх зобов'язань.

Скасовуючи рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та відмовляючи в задоволенні позовних вимог Піщанівській селищній раді, Севастопольський апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач на надав доказів невиконання умов договорів оренди відповідачем, як то передбачено статтями 24, 25 Закону України " Про оренду землі". Проте, такий висновок спростовується матеріалами справи. Місцевий суд дослідив усі доводи, як позивача так і відповідача, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Фактичні обставини справи встановлено господарським судам Автономної Республіки Крим на основі повного та об'єктивного дослідження поданих доказів, висновок господарського суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року у справі № 2-22/8771-2008 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 року залишити без змін.

Касаційну скаргу Піщанівської сільської ради задовольнити.