Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.

Сімферопольським міжрайонним природоохоронним прокурором міста Сімферополь у березні 2008 року заявлений позов в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до Приватного підприємства "Фірма "Хелп" про відшкодування 45895 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, прокурор зазначав, що в ході здійснення перевірки Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону виявлено, що на земельній ділянці в місті Ялта, смт Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60, посадовими особами відповідача пошкоджені цінні зелені насадження. Прокурор наголошував на наявності вини відповідача у спричиненні шкоди навколишньому природному середовищу, що підтверджується актом перевірки №162-50 від 17.04.07, постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.04.07, сплатою відповідачем штрафу. При цьому, прокурор посилався на приписи статей 13, 66 Конституції України, статей 5, 12, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 3 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", пункту 3 Порядку видалення дерев, чагарників, газонів та квітників в населених пунктах", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.06 №1045 (1045-2006-п) .

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.07.08, ухваленим суддею Гончаровим С.А., в задоволенні позовних вимог Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора міста Сімферополь в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища про стягнення з Приватного підприємства "Фірма "Хелп" 45895 грн шкоди відмовлено. Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з недоведеності матеріалами справи факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: М'ясищева А.М. - головуючого, Величко Н.Л., Шевкової Т.А., постановою від 20.10.08, перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища і апеляційне подання Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора залишив без задоволення.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, та прийняти рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заявник вказує на порушення судами приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 40 Закону України "Про рослинний світ", пункту 3 Порядку видалення дерев, чагарників, газонів та квітників в населених пунктах", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.06 №1045 (1045-2006-п) , пункту 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/744 (v_744800-01) від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує на тому, що Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону в ході здійснення перевірки земельної ділянки в місті Ялта, смт Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60, наданої відповідачеві в постійне користування згідно Державного акта на право користування земельною ділянкою від 03.01.02, виявлено пошкодження зелених насаджень, котрі занесені до Червоної книги України. Заявник звертає увагу колегії суддів на те, що акт перевірки від 17.04.07 №162-50 підписаний директором Приватного підприємства "Фірма "Хелп" без зауважень. Скаржник посилається на те, що порушення мали місце на земельній ділянці відповідача, і це підтверджується актом перевірки №162-50 від 17.04.07, протоколом про адміністративне правопорушення №009327-050/153 від 19.04.07, постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.04.07, Державним актом на право користування земельною ділянкою від 03.01.02, заявою директора відповідача на ім'я начальника Алупкінського РОВД №57 від 08.11.06 про вжиття заходів та встановлення винних осіб у протиправних діях з пошкодження зелених насаджень на території відповідача. Комітет звертає увагу колегії суддів на те, що відсутність своєї вини повинен доводити відповідач, а не позивач, як помилково зазначено судами.

Від Приватного підприємства "Фірма "Хелп" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу –без задоволення.

Від Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора міста Сімферополь, заявлена в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, про стягнення з відповідача 45895 грн шкоди, заподіяної зеленим насадженням. Прокурор, в обґрунтування вимог, наголошував на тому, що Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону в ході здійснення перевірки дотримання природоохоронного законодавства відповідачем було виявлено пошкодження цінних зелених насаджень у кількості 153 штуки на земельній ділянці, розташованій в місті Ялта, смт Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60. За результатами перевірки було складено акт від 17.04.07 №162-50, який підписаний директором відповідача без зауважень та скріплений печаткою підприємства . Відносно директора ПП "Фірма "Хелп" 19.04.07 складено протокол про адміністративне правопорушення та 20.04.07 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності матеріалами справи факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а відтак дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог. Проте такі висновки судових інстанцій є передчасними. Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення цього законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд помилково не врахував, що позивач не повинен доводити вину відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях чи у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Разом з тим, зі змісту рішення та постанови вбачається, що суди перелічили документи, які надані прокурором, в підтвердження факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме, акт перевірки від 17.04.07 №162-50, протокол про адміністративне правопорушення від 19.04.07, постанову про накладення адміністративного стягнення від 20.04.07, пояснення директора відповідача від 28.02.08, та зазначили, що ці документи не є безумовними доказами вини відповідача у пошкодженні зелених насаджень. У судових актах відбито, що землі відповідача межують з землями ТОВ "ЛК"Марат", тому відповідач не повинен відповідати за порушення, виявлені на території лікувального комплексу.

При цьому, судами не надано оцінки Державному акту на право постійного користування землею, виданого Приватному підприємству "Фірма "Хелп" для обслуговування спальних корпусів №5, 7, 8, 13 за адресою: смт Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60. Саме за цією адресою і розташовано ТОВ "ЛК"Марат". Проте судами не було враховано, що з пояснень директора відповідача вбачається, що він проводив роботи з санітарного очищення території і паркової зони, внаслідок яких були пошкоджені зелені насадження. З'ясування названих обставин є суттєвим для правильного вирішення спору. Судам слід встановити чи був у відповідача відповідний дозвіл.

За приписами статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, при цьому, видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 "Порядку видалення дерев кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.06 (1045-2006-п) видалення зелених насаджень здійснюється в чітко регламентованій процедурі.

Зокрема, після надання, підтверджуючих сплату відновної вартості зелених насаджень, документів заявнику видається ордер на видалення зелених насаджень. Згідно з пунктом 4.2 "Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України", затверджених наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 29.07.94 №70 (z0301-94) державний контроль у галузі охорони міських зелених насаджень здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами. Пунктом 4.6 зазначених Правил передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу - ордера. Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади. Відповідно до пунктів 3, 4 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджено постановою КМУ від 01.08.06 №1045 (1045-2006-п) видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень.

Судова колегія відзначає, що до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів в силу статті 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів. При цьому шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення - стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища".

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення судами вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Судові рішення у справі цим вимогам не відповідають, тому колегія суддів визнає висновки судів про обґрунтованість позовних вимог передчасними.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, залучити до розгляду спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК"Марат", і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Донецького апеляційного господарського суду 20.10.08 у справі №41/7 і рішення Господарського суду Донецької області від 14.07.08 у цій справі скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Донецької області.

Касаційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища задовольнити частково.