Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консент" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору від 25.10.07 № 3 про перевід боргу, який укладений між сторонами. Підставою для визнання договору недійсним позивач називав дефект волі нового боржника (позивача), оскільки генеральний директор Горіна І.А. не мала повноважень на укладення такого договору від імені підприємства позивача без згоди на те загальних зборів.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.08.08 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.08 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Отрюха Б.В., суддів: Верховця А.А., Тищенко А.І.), у позові відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що сторони договору не могли знати про те, що статутом позивача обмежене право генерального директора на укладення значних договорів та що існує ухвала про заборону Горіній І.А. здійснювати повноваження генерального директора. Крім того, апеляційний суд вказав на схвалення товариством позивача дій Горіної І.А., оскільки воно зверталося з позовом про розірвання цього договору.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, ст.ст. 203, 215, 237 та 241 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.10.07 між сторонами у справі укладений тристоронній договір № 3 про перевід боргу. Відповідно до п.1 цього договору відповідач 2 переводить на позивача свій борг перед відповідачем-1 в розмірі 809 901,00 грн., який виник за договором субпідряду №ГЛ-1 від 29.03.07, укладеним між відповідачем 1 та відповідачем 2. Від нового боржника (позивача) цей договір підписаний генеральним директором Горіною І.А., але дозволу на його укладення їй загальні збори не давали.

Пунктами 7.7.13 та 8.5 Статуту позивача встановлено, що погодження договорів (правочинів), що укладаються позивачем на суму, що перевищує 500000грн., або річний обсяг цих договорів перевищує 5000000 (п'ять мільйонів) грн., відноситься до компетенції загальних зборів учасників Відповідача. Договори (правочини), які відповідно до статуту потребують погодження із загальними зборами учасників укладаються генеральним директором тільки після отримання такого погодження, але такого погодження спірної угоди загальними зборами учасників позивача не було.

02.10.07 Київським районним судом міста Одеси прийнята ухвала у справі №2-6188, якою заборонено Горіній І.А використовувати повноваження генерального директора позивача в будь-яких правовідносинах, підписувати будь-які документи, скріплювати печаткою документи, а також виконувати функції, віднесені статутом позивача до компетенції його генерального директора.

Відмовляючи в позові, суди вказали, що позивач не довів, що відповідач-1 та відповідач-2 при укладанні договору про перевід боргу знали, чи за всіма обставинами не могли не знати про зазначені обмеження повноважень генерального директора позивача.

Також апеляційний суд вказав на те, що господарським судом міста Києва розглянута справа №2/76 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дімір" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент" про стягнення 885048,14 грн. ТОВ "Консент" подана зустрічна позовна заява про розірвання договору № 3 про перевід боргу від 25.10.07 у зв'язку із невиконанням певних зобов'язань ТОВ "Компанія Дімір" перед ТОВ "Консент" (п.2 договору, щодо перерахування на рахунок нового боржника (ТОВ "Консент") суми, яка повністю відповідає сумі боргу). Тому суд зазначив, що ТОВ "Консент" фактично погоджено укладений договір № 3 про переведення боргу від 25.10.07.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими доводами, оскільки згідно з ч.1 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. Крім того, зі змісту оскаржуваного договору вбачається, що Горіна І.А. діяла на підставі статуту. А тому інші сторони договору могли та зобов'язані були знати про його зміст, зокрема, і про обмеження повноважень генерального директора на укладення договорів, сума яких перевищує 500 000 грн. А відтак, доводи судів про те, що відповідач-1 та відповідач-2 не знали та не могли знати про обмеження повноважень генерального директора позивача, є неспроможними та такими, що суперечать матеріалам справи.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним судом неправомірно застосовано ст. 241 Цивільного кодексу України. Дійсно, відповідно до цієї статті, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Але звернення юридичної особи з позовом про розірвання договору ніяк не може свідчити про схвалення такого договору. Крім того, в даному випадку схвалення мало б відбутися не діями підприємства, а рішенням загальних зборів.

Втім, судами не досліджувалося питання про те, чи мало місце схвалення спірного договору загальними зборами позивача. За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 -111-7 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консент" задовольнити частково, рішення господарського суду м. Києва від 19.08.08 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.08 у справі № 38/191 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.