Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників сторін:

від позивача: Келеберда Л.Ф. –генеральний директор

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2: Рацун О.В. дов. № 75 від 30.01.2009 року

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2001 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2002 року, позов українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Босфор" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів задоволено.

На виконання вказаного рішення були видані накази та встановлено строк для пред'явлення наказів до виконання до 16.11.2001 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2005 року проведено заміну другого відповідача в порядку процесуального правонаступництва.

13.07.2005 року господарським судом міста Києва були видані дублікати наказів по справі № 22/182, строк пред'явлення до виконання яких встановлено до 12.07.2008 року.

В квітні 2008 року українсько-кіпрське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Босфор" звернулося до господарського суду із заявою про видачу дублікатів наказів суду по цій же в зв'язку з їх втратою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2008 року (суддя Качан Н.І.) у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що дані, викладені в заяві позивача про втрату наказу, не відповідають дійсності та не можуть бути прийняті судом, як належні докази в обгрунтування поданої заяви.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, яку Київський апеляційний господарський суд прийняв до провадження та призначив справу до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 року (судді: Л.Г.Смірнова –головуючий, С.О.Алданова, В.В.Шапран) провадження по апеляційній скарзі українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Босфор" на ухвалу місцевого господарського суду від 23.06.2008 року припинено в зв'язку з тим, що ухвала місцевого господарського суду не підлягає оскарженню, а матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва.

В касаційній скарзі українсько-кіпрське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Босфор" просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду і ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення заявлених вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з частиною 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. Зазначена норма містить посилання на судовий документ, який виноситься в разі видачі дубліката наказу.

Таким чином, не можна оскаржити в апеляційному та касаційному порядку ухвалу про видачу дубліката наказу.

Частиною 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Вказана норма містить перелік ухвал, які виносяться з певних питань та можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку, тобто це ухвали, які перешкоджають подальшому руху справи.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Припиняючи провадження по апеляційній скарзі позивача на ухвалу від 23.06.2008 року апеляційний господарський суд виходив з того, що ст. 120 ГПК України не передбачена можливість оскарження ухвали про видачу дублікату наказу суду. Однак, висновок апеляційного суду про необхідність припинення провадження за апеляційною скаргою позивача суперечить нормам процесуального права. Адже, ст. 80 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі і серед цих підстав не передбачено помилкове порушення провадження за апеляційною скаргою, яка не підлягає оскарженню.

Статті 103 і 106 ГПК України також не надають апеляційному господарському суду права припиняти апеляційне провадження у справі.

Отже, у Київського апеляційного господарського суду не було підстав припиняти провадження по апеляційній скарзі позивача на ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про видачу дублікату наказу, оскільки оскаржувана ухвала перешкоджає виконанню рішення суду першої інстанції, яке вступило в законну силу.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із змісту оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції зазначених вище вимог процесуального законодавства не виконав: обставини справи апеляційним господарським судом не встановлювалися, мотиви відхилення тих чи інших доказів не наведені.

Апеляційний господарський суд самоусунувся від встановлення причин, пов'язаних із втратою дублікатів наказів від 13.07.2005 року по справі № 22/182, виданих господарським судом міста Києва, строк пред'явлення до виконання яких встановлено до 12.07.2008 року та не з'ясував чи впливає ухвала місцевого господарського суду від 23.06.2008 року на права та обов'язки сторін у справі при виконанні рішення у відповідності до ст. 115 ГПК України.

Зазначено свідчить про те, що перегляд справи в апеляційному порядку відбувся з порушенням норм процесуального права, що відповідно ч.1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Босфор" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 у справі № 22/182 скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.