СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            13.05.2004

                             (Витяг)

     У листопаді 2002 р.  М.  звернувся  до  суду  зі  скаргою  на
неправомірні   дії  посадових  осіб  Могилів-Подільської  митниці,
вважаючи,  що йому незаконно відмовлено  в  пільговому  оформленні
автомобіля,   оскільки   він  є  інвалідом  війни  й  користується
пільгами, зазначеними в ст.  13  Закону  від  22  жовтня  1993  р.
N 3551-XII  ( 3551-12 ) (3551-12)
         "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх
соціального захисту".

     Могилів-Подільський міський суд Вінницької  області  рішенням
від 18  листопада  2002  р.,  яке  залишив  без  зміни ухвалою від
4 лютого  2003  р.  апеляційний  суд  цієї  області,   скаргу   М.
задовольнив.

     На зазначені  судові  рішення  заступник прокурора Вінницької
області подав касаційне подання. Проте Могилів-Подільський міський
суд  ухвалою  від  4 березня 2003 р.,  залишеною без зміни ухвалою
апеляційного суду Вінницької області від  17  червня  2003  р.,  у
прийнятті касаційного подання відмовив.

     На зазначені  ухвали  заступник  прокурора Вінницької області
подав касаційне подання,  в якому просив скасувати ухвали як такі,
що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального
права.

     Перевіривши матеріали  справи,  Судова  палата  у   цивільних
справах  Верховного  Суду  України  визнала,  що касаційне подання
підлягає задоволенню з таких підстав:

     Відмовляючи у прийнятті касаційного  подання  прокурора,  суд
першої  інстанції  виходив  з  того,  що прокурор не брав участі у
справі.  Проте  з  таким  висновком  погодитись  не  можна   через
невідповідність його нормам матеріального та процесуального права.

     Відповідно до  вимог ст.  320 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
         сторони та інші
особи, які брали участь у справі, а також прокурор і особи, які не
брали участі у справі,  коли суд вирішив питання щодо їхніх прав і
обов'язків,  мають право оскаржити в касаційному порядку рішення й
ухвали суду першої інстанції, а також апеляційної інстанції.

     У ст.   37   Закону  від  5  листопада  1991  р.  N  1789-XII
( 1789-12 ) (1789-12)
         "Про прокуратуру" (далі - Закон) передбачено, що право
внесення апеляційного,  касаційного та окремого подання на вироки,
рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику
прокурора  в  межах  їхньої  компетенції незалежно від їх участі в
розгляді справи в суді першої інстанції.

     Суди, відмовляючи у прийнятті касаційного подання  прокурора,
зазначені положення Закону ( 1789-12 ) (1789-12)
         не врахували.

     З урахуванням   наведеного   та   керуючись   ст.   334   ЦПК
( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  Судова палата у цивільних  справах  Верховного  Суду
України  касаційне подання заступника прокурора Вінницької області
задовольнила: ухвали  Могилів-Подільського   міського   суду   від
4 березня  2003  р.  та  апеляційного  суду  від 17 червня 2003 р.
скасувала,  а  справу  направила  до  суду  першої  інстанції  для

вирішення питання про прийняття касаційного подання прокурора.