СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
17.03.2004
(Витяг)
У лютому 2002 р. Ю. звернулася до суду із позовом до
комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"
(далі - КПТМ), виконавчого комітету Бориспільської міської ради
Київської області (далі - Виконком) про визнання неправомірною
бездіяльності посадових осіб та відшкодування моральної шкоди,
посилаючись на те, що вона проживає у квартирі в м. Борисполі, в
котрій протягом 2001-2002 рр. у холодну пору року температура не
піднімається вище 12 град. С, що значно нижче від норми; на її
заяви з приводу неналежного надання послуг з теплопостачання
відповідач не реагував. Позивачка просила визнати неправомірною
бездіяльність посадових осіб КПТМ, зобов'язати їх зробити
перерахунок оплати послуг з теплопостачання, стягнути 5 тис. грн.
на відшкодування заподіяної такою бездіяльністю моральної шкоди,
крім того, зобов'язати Виконком ліквідувати несправності у системі
опалення будинку.
Бориспільський районний суд Київської області рішенням від
27 березня 2003 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду
Київської області від 13 червня 2003 р., позов задовольнив
частково: постановлено стягнути з КПТМ на користь Ю. 1 тис. грн.
на відшкодування моральної шкоди, зобов'язати Виконком усунути
несправності у системі теплопостачання будинку, в якому мешкає
позивачка, стягнути з КПТМ та Виконкому по 4 грн. з кожного на
користь Ю. на відшкодування витрат з оплати державного мита.
У касаційній скарзі КПТМ просило скасувати ухвалені у справі
судові рішення в частині стягнення з нього на користь Ю. моральної
шкоди і направити справу в цій частині на новий розгляд,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, Судова палата у
цивільних справах Верховного Суду України вирішила, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
даними у п.5 постанови від 31 березня 1995 р. N 4 ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
"Про судову практику в справах про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від
25 травня 2001 р. N 5 ( v0005700-01 ) (v0005700-01)
, відповідно до загальних
підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому
з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди,
протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку
між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини
останнього в її заподіянні.
Покладаючи на КПТМ обов'язок відшкодувати Ю. моральну шкоду,
суд виходив з того, що несправність системи внутрішнього
теплопостачання будинку, де проживає позивачка, не знімає з КПТМ
обов'язку відповідно до п.1.6 Правил користування тепловою
енергією ( z0825-99 ) (z0825-99)
постачати у будинок таку кількість тепла,
незалежно від стану внутрішніх тепломереж, яка б забезпечила
температуру повітря не нижче 20 град. С.
Проте із наведеним висновком суду погодитися не можна з таких
підстав.
Суд першої інстанції встановив, що при обстеженні системи
опалення та гарячого водопостачання будинку, в якому мешкає
позивачка, параметри теплоносія відповідали температурному
графіку, причиною відхилення від нормативної внутрішньої
температури приміщень у під'їзді, в якому знаходиться квартира Ю.,
визнано несправність внутрішньобудинкової системи опалення (через
установку додаткових секцій радіаторів).
Згідно з п.1.1 Порядку визначення нормативних витрат
житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням
будинків і прибудинкових територій (затверджений наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 3 вересня 1999 р. N 214 ( z0917-99 ) (z0917-99)
) витрати на
обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання
виключаються зі складу тарифів на водо-, теплопостачання та
водовідведення і включаються до складу квартирної плати.
Зазначеним Порядком саме на житлово-експлуатаційні організації, що
зобов'язані утримувати будинки та прибудинкові території,
покладено обов'язок обслуговувати внутрішньобудинкові системи
водо-, теплопостачання, водовідведення, зливової каналізації.
На підставі рішення Бориспільської міської ради Київської
області від 11 грудня 2001 р. N 836 на баланс КПТМ прийнято лише
зовнішні теплові мережі будинку.
На порушення вимог статей 15, 40, 62 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 202, 202-1,
203 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
суд зазначені обставини належним чином не
дослідив, у рішенні не вказав, у чому полягають неправомірна
бездіяльність та вина посадових осіб КПТМ, вимоги яких
нормативно-правових актів вони порушили. Крім того, при розгляді
справи та постановленні рішення суд не визначився щодо підстави
позовних вимог і керувався одночасно ст. 24 Закону від 12 травня
1991 р. N 1023-XII ( 1023-12 ) (1023-12)
"Про захист прав споживачів" та
ст. 440-1 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. 301 ЦПК
( 1540-06 ) (1540-06)
належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги
КПТМ та залишив рішення суду першої інстанції без зміни.
За таких обставин, керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, Судова
палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційну
скаргу КПТМ з підстав, передбачених ч.2 ст. 336 ЦПК, задовольнила,
рішення Бориспільського районного суду Київської області від
27 березня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Київської області
від 13 червня 2003 р. скасувала і направила справу на новий
розгляд у суд першої інстанції.
Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 8, стор.13