805/10628/13-а Про визнання нечинними та скасування рішення про визначення коду товару, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зобов'язання вчинити певні дії - 30.10.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. в справі № 805/10628/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" до Східної митниці Міндоходів про визнання нечинними та скасування рішення про визначення коду товару, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зобов'язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" (далі - ТОВ "Юніоіл") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці Міндоходів про визнання нечинними та скасування рішення про визначення коду товару, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначило, що позивачем у тимчасовій декларації № 700000012/2011/005587 від 10.05.2011 р. обґрунтовано визначено код УКТЗЕД 2710195100 товару, ввезеного за договором купівлі-продажу № АК 11-01 від 17.02.2011 р., проте відповідачем протиправно здійснено коригування рішенням від 11.07.2013 р. № КТ-700000002-0890-2013 коду на 2710196100. Правомірність визначення коду позивачем підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Позивач просив визнати протиправними дії Східної митниці Міндоходів з визначення коду товару, визнати нечинною та скасувати з моменту прийняття рішення про визначення коду товару від 11.07.2013 р. № КТ-00000002-0890-2013, визнати нечинною та скасувати з моменту прийняття картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00159, зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 р. № АК 11-01, за кодом УКТЗЕД, який вказаний у митній декларації від 11.07.2013 р. № 700140000/2013/013929.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що судом при винесенні рішення невірно зроблені посилання на обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2012 р. в справі № 2а/0570/9762/2012, оскільки предмети оскарження в зазначеній справі та справі, яка розглядається, є різними. Обставини прийняття відповідачем рішення від 11.07.2013 р. № КТ-700000002-0897-2013 не встановлювались та не могли встановлюватися при розгляді справи № 2а/0570/9762/2012; рішення прийняті різними суб'єктами. Також апелянт вказує, що судом не прийнято до уваги, що сам виробник товару відносить його до палива пічного побутового, тобто у розумінні УКТЗЕД - до важких дистилятів, які використовуються в інших цілях, а не для специфічних процесів. Зокрема, найменування товару як паливо пічне побутове зазначено у контракті, рахунку-фактурі, сертифікаті відповідності, паспорті якості, експортній декларації, проте, судом не надана правова оцінка цим обставинам. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що при визначенні коду товару необхідно враховувати сферу призначення товару. При цьому при декларуванні товару декларантом надавався сертифікат відповідності, в якому зазначено, що товар відповідає вимогам ДСТУ 320.00149943.010-98 "Паливо пічне побутове. Технічні умови", яким встановлено призначення товару для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, а також для постачання населенню. ДСТУ 320.00149943.010-98 "Паливо пічне побутове. Технічні умови" не передбачає можливості використання палива пічного побутового для специфічних процесів шляхом атмосферної перегонки. Судом невірно надана перевага Постійному технологічному регламенту ТР 36102947.003:2011, оскільки вибір сфери застосування товару в інших цілях, аніж ті, які визначені Галузевим стандартом України ДСТУ 320.00149943.010-98 "Паливо пічне побутове. Технічні умови", не повинно впливати на класифікацію товару за УКТЗЕД. Також апелянт вказує на неправильний висновок суду стосовно того, що класифікація товару відповідачем здійснювалась, виходячи лише з його назви, оскільки митний орган при класифікації товару керувався не назвою, а додатковими примітками 5 та 6 до гр. 27 УКТЗЕД, де визначено вичерпний перелік процесів, які відносяться до термінів "специфічний процес" та "хімічне перетворення". Крім того, є безпідставним задоволення судом вимоги про зобов'язання здійснити митне оформлення за кодом УКТЗЕД, вказаним у митній декларації, оскільки проведення класифікаційної роботи як складової частини митного контролю та оформлення товару є виключною компетенцію митниці.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарг матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем засобами електронного зв'язку подана до Східної митниці Міндоходів митна декларація, заповнена у звичайному режимі, № 700140000/2013/013929 від 11.07.2013 р., в якій код УКТ ЗЕД товару (важкий дистилят - назва за ТУ 38.101656-2005 паливо технічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно з постійним технологічним регламентом ТР36102947.003.2011), ввезеного раніше за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005587 від 10.05.2011 р., визначений як 2710195100 (графа 33).

11.07.2013 р. Східною митницею Міндоходів прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-700000002-0890-2013, яким товар класифікований за кодом УКТЗЕД 2710196100.

Відповідачем позивачу видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2013 р. № 700000002/2013/00159, якою відмовлено позивачу у митному оформленні вказаного товару у зв'язку із прийняттям рішення про визначення коду товару від 11.07.2013 р. № КТ-700000002-0890-2013 про зміну коду за УКТ ЗЕД з 2710195100 на 2710196100.

Також судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі №2а/0570/9672/2012 за позовом ТОВ "Юніоіл" до Східної митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2013 р., визнано незаконним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-700-1740-11 від 22 липня 2011 р., пред'явленого для митного оформлення за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005587.

Із співставлення рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару від 11.07.2013 р. №КТ-700000002-0890-2013 та рішення Східної митниці про визначення коду товару №КТ-700-1740-11 від 22.07.2011 р. вбачається, що ці рішення прийняті за однакових підстав та з урахуванням тих самих документів, доданих до митних декларацій, крім картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, та судових рішень, які додані до митної декларації №700140000/2013/013929 від 11.07.2013 року.

Рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару від 11.07.2013 р. №КТ-700000002-0890-2013 прийнято без урахування висновків суду, викладених у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі №2а/0570/9762/2012.

На підтвердження обґрунтованості визначення коду товару за УКТ ЗЕД 2710195100 позивачем надані: сертифікат відповідності (зареєстрований в реєстрі за №UA1.029.0071322-11) та постійний технологічний регламент ТР36102947.003.2011 зі змінами (доповненнями).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Східною митницею Міндоходів не враховані висновки суду, викладені у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі №2а/0570/9762/2012, яка набрала законної сили, про неправильність класифікації митним органом товару, ввезеного позивачем, за кодом 2710196100 УКТЗЕД, відповідно, є протиправною й картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.02.2011 р. між позивачем як покупцем та компанією ТОО "Аккерт Казахстан" (Республіка Казахстан) як продавцем укладений контракт № АК 11-01, за умовами якого продавець зобов'язався поставити нафтопродукти походження Республіки Казахстан, у кількості, за ціною та якістю, встановлених у додаткових угодах, що підписуються у межах та на умовах зазначеного контракту. Згідно з п. 2.1 цього контракту товар постачається на умовах DAF - залізнична станція Україна (ст. Красная могила). Якість товару, що постачається за цим контрактом, повинна відповідати показникам, які зазначені в стандарті організації та паспорті якості на товар (пункт 3.1 контракту). Додатковими угодами №1 від 21.02.2011 р., № 3 від 05.04.2011 р., № 4 від 16.05.2011 р. сторони узгодили кількість та вартість партій товару, що постачається у лютому - березні 2011 року, квітні 2011 року та травні 2011 року.

В травні 2011 р. за вказаним контрактом позивачем отримана партія товару, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 82 Митного кодексу України позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.05.2011 р. про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг за тимчасовою декларацією. В наданій заяві підставою для оформлення тимчасової декларації позивач зазначив виникнення спірного питання при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, при цьому позивач зобов'язався протягом 30 днів подати митному органу вантажну митну декларацію, заповнену у звичайному порядку, документи, необхідні для митного оформлення, а також відомості для здійснення митного контролю та митного оформлення зазначених вище товарів.

10.05.2011 р. позивачем подана до Східної митниці тимчасова декларація № 700000012/2011/005587, в графі 31 якої зазначений опис товару: важкий дистилят - назва ДСТУ 38.101656-2005 "Паливо технічне побутове. Технічні умови", що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно з постійним технологічним регламентом ТР36102947.003.2011. У кількості 116,22 т. Температура палива + 15 гр.С. Обводненність -відсутня. Механічні домішки - відсутні. Вміст водорозчинних кислот та лугів - відсутній. Випробування на мідній пластині - витримує. Вміст сірки - 0,27 мас. %. Щільність за 20 гр. С- 0,8190 г/смі. Температура спалаху у закритому тиглі 11 гр. С. Кінематична в'язкість при температурі 20 гр. С - 2,94 ммІ/с (сСт). Фракційний склад: 10% переганяється за температури 160 гр. С; до 90% переганяється за температури 318 гр. С (кінець перегонки). Торгівельна марка: відсутня. Виробник: ТОО "EN-GIN PRODUCTION". Країна виробництва: (KZ) Казахстан. В графі 33 тимчасової декларації визначений код товару згідно з УКТЗЕД - 2710 19 51 00.

Східної митниці прийнято рішення про визначення коду товару N КТ-700-1740-2011 від 22.07.2011 р., яким встановлено, що даний товар є важким дистилятом паливом пічним побутовим та являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів, товар класифіковано за кодом 2710 19 61 00 згідно з УКТЗЕД.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі №2а/0570/9672/2012 за позовом ТОВ "Юніоіл" до Східної митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару, залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2013 р., визнано незаконним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-700-1740-11 від 22 липня 2011 р., пред'явленого для митного оформлення за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005587. При цьому суди дійшли висновку про безпідставне неприйняття відповідачем до уваги при вирішенні питання класифікації товару за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005587 визначеного позивачем напрямку використання продукту, не дослідження опису технологічного процесу і схеми виробництва суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100, наведених в Розділах 4, 9 Постійного технологічного регламенту ТР 36102947.003:2011, що був пред'явлений до митного оформлення; не встановлення можливості використання товару у специфічних процесах переробки шляхом перегонки під атмосферним тиском та надання переваги при вирішенні питання щодо використання ввезеного товару положенням ДСТУ 320.00149943.010-98 "Паливо пічне побутове. Технічні умови", що призвело до необґрунтованої класифікації товару за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005587 у межах товарної підкатегорії 2710 19 61 00 як важкого дистиляту для інших цілей.

Пунктом 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, який регулює правовідносини щодо порядку та умов переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення з 01.06.2012 р., встановлено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною першою ст. 24 Митного кодексу України передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Згідно з ч. 1-3 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

При цьому, за приписами п. 8 ст. 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з пп. "г" п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 256 Митного кодексу України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. N 650 (z1085-12) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за N 1085/21397 (z1085-12) , передбачено, що якщо посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста приймається Рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару.

Колегія суддів зазначає, що митною декларацією, заповненою у звичайному режимі, № 700140000/2013/013929 від 11.07.2013 р. позивачем заявлений до митного оформлення той самий товар, що був ввезений позивачем за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005587.

Тобто, митним органом після скасування судом рішення про визначення коду товару за УКТЗЕД повторно прийнято рішення про визначення того ж самого коду за УКТЗЕД у відношення того ж самого товару. Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 р. (229-2013-п) утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства доходів і зборів Східну митницю Міндоходів. Східну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Східної митниці Міндоходів, яку визначено правонаступником Східної митниці.

Як встановлено ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У справі № 2а/0570/9762/2012 брало участь ТОВ "Юніоіл" та Східна митниця, правонаступником якої є відповідач Східна митниця Міндоходів.

Відтак, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі № 2а/0570/9762/2012 є обов'язковою для Східної митниці Міндоходів як правонаступника Східної митниці, а обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, не підлягають повторному доказуванню та оспорюванню при розгляді інших справ за участю цих осіб.

Зазначене спростовує доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, та дає підстави суду апеляційної інстанції вважати про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо протиправності як рішення про визначення коду товару за УКТЗЕД, так й картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, виданої у зв'язку зі зміною класифікації товару за УКТЗЕД.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару за кодом УКТЗЕД, вказаним позивачем у митній декларації, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 544 Митного кодексу України передбачено, що реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання: здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Тобто є правильними посилання апелянта на те, що повноваження щодо здійснення митного оформлення товару є виключною компетенцією митних органів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відтак, при розгляді адміністративних справ у разі встановлення порушення прав особи з боку органів державної влади суд зобов'язаний не тільки скасувати оскаржуване рішення, а й визначити спосіб поновлення порушеного права особи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява № 11901/02) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Сфера зобов'язань Договірних держав за статтею 13 коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Оскільки митним органом повторно всупереч судового рішення у справі №2а/0570/9762/2012, яке набрало законної сили, прийнято рішення про визначення коду товару за УКТ ЗЕД за тих самих обставин, що і Східною митницею при прийнятті рішення про визначення коду товару №КТ-700-1740-11 від 22.07.2011 р., яке стало підставою для відмови позивачу у здійсненні митного оформлення товару, є правильним висновок суду першої інстанції, що ефективним способом захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин є саме зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17.02.2011 р. № АК 11-01, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11.07.2013 р. № 700140000/2013/013929, а саме 2710195100.