ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                          Р І Ш Е Н Н Я

                            24.09.2003

     Судова палата у цивільних  справах  Верховного  Суду  України
<...>,  розглянувши  в судовому засіданні справу за заявою С-ча В.
О. про      встановлення       факту       реєстрації       шлюбу,
В С Т А Н О В И Л А:

     У травні 2002 року С-ич В. О. звернувся до суду із заявою про
встановлення факту реєстрації шлюбу своїх покійних батьків -  С-ич
М. П. та С-ча О. М. Даний юридичний факт йому необхідно встановити
для отримання спадщини після двоюрідного брата матері, Ч-го П. Я.,
який у липні 1996 року помер у Канаді.

     Рішенням Крижопільського  районного  суду  від 25 червня 2002
року,  залишеним без зміни ухвалою  апеляційного  суду  Вінницької
області від 5 серпня 2002 року, заява залишена без задоволення.

     У касаційній скарзі С-ич В.  О.  просить скасувати ухвалені в
справі рішення з підстав  неправильного  застосування  судом  норм
матеріального права.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Залишаючи заяву  С-ча  В.  О.  без  задоволення,  суд  першої
інстанції виходив із того,  що заявник не в  праві  звертатись  до
суду  із  зазначеною заявою,  оскільки із заявами про встановлення
факту реєстрації шлюбу може звернутись подружжя або кожен із них.

     Проте з  вказаним  висновком  погодитись  не  можна  з  таких
підстав.

     Відповідно до  ст.  271  ЦПК  України  ( 1502-06 ) (1502-06)
         справи про
встановлення фактів,  від  яких  залежить  виникнення,  зміна  або
припинення  особистих  чи  майнових  прав громадян,  розглядаються
судовим порядком, коли діючим законодавством не передбачено іншого
порядку  їх  встановлення,  а  також  при  неможливості  одержання
заінтересованими   особами   відповідних   документів    чи    при
неможливості  відновлення  загублених або знищених документів,  що
посвідчують ці факти.

     Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.  1 постанови
від  31.03.95  N  5 ( v0005700-95 ) (v0005700-95)
         "Про судову практику в справах
про встановлення фактів,  що мають юридичне  значення",  суд  може
встановлювати  факти,  якщо  вони  й  за  іноземним законодавством
тягнуть за собою правові наслідки  для  заявника  і  рішення  суду
необхідне  заявникові для застосування у відносинах із громадянами
інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права
на  спадщину  в особи,  яка законодавством України не віднесена до
кола спадкоємців за законом).

     При вирішенні спору суд  першої  інстанції  не  врахував,  що
даний  юридичний  факт  породжує  правовий  наслідок  і  від нього
залежить виникнення майнових прав у  заявника,  зокрема  отримання
спадщини за іноземним законодавством.

     За таких обставин, коли неправильне застосування судом першої
інстанції  норм  матеріального  права  призвело  до  неправильного
вирішення справи,  а суд апеляційної інстанції зазначені порушення
залишив  без  уваги,   оскаржувані   судові   рішення   підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.

     Керуючись ст.  334 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  Судова палата  у
цивільних справах Верховного Суду України У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу С-ча В. О. задовольнити.

     Рішення Крижопільського  районного  суду  від  25 червня 2002
року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від  5  серпня
2002  року скасувати,  а справу направити на новий розгляд до суду

першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає.