СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            20.08.2003

                             (Витяг)

     У липні   2002   р.  П.  звернувся  до  суду  із  заявою  про
встановлення факту родинних відносин,  у якій просив визнати  його
рідним братом померлої 1 січня 2002 р.  Ц.,  яка мешкала в одній з
квартир у м.  Ялті (Автономна Республіка  Крим).  Він  зазначав  у
заяві,  що  підтвердження  цього  факту судовим рішенням необхідне
йому  для  одержання  в  органах,  що  вчиняють  нотаріальні  дії,
свідоцтва про право на спадщину.

     Ялтинський міський суд рішенням від 5 серпня 2002 р. заяву П.
задовольнив.

     Суддя Ялтинського  міського  суду  ухвалою  від   17   жовтня
2002 р.,  залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 13 січня 2003 р.,  на  підставі  ст.  290  ЦПК
( 1503-06  ) (1503-06)
          відмовив Б.,  котра є власником квартири,  на яку як
спадкоємець претендує заявник,  у прийнятті апеляційної скарги  на
рішення Ялтинського міського суду від 5 серпня 2002 р.

     У касаційній  скарзі  Б.  просила  скасувати зазначені ухвали
суду та закрити провадження у  справі,  посилаючись  на  порушення
судом норм процесуального права.

     Судова палата  у  цивільних  справах  Верховного Суду України
визнала,  що касаційна скарга підлягає  частковому  задоволенню  з
таких підстав.

     Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги Б. на рішення суду
на підставі ст.  290 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  суддя Ялтинського  міського
суду  виходив  з того,  що вона не брала участі у справі та не є в
ній стороною, а тому не має права на його оскарження.

     Але з таким рішенням судді погодитися не можна, оскільки воно
постановлено з порушенням норм цивільного процесуального права.

     Відповідно до ч.1 ст.  290 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
         право апеляційного
оскарження рішень суду першої інстанції мають сторони,  інші особи
та  прокурор,  які брали участь у розгляді справи.  Проте згідно з
п.4 ст.  307 ЦПК підставою для скасування рішення суду є вирішення
судом  питань про права та обов'язки осіб,  які не були притягнуті
до участі у справі.

     У розглянутому випадку суди першої та  апеляційної  інстанцій
не звернули уваги на те,  що вирішенням заяви П.  про встановлення
факту родинних відносин зачіпаються інтереси  Б.,  яка  хоч  і  не
брала участі у розгляді справи, але за договором купівлі-продажу є
власником  квартири,  на  яку  в  порядку  спадкоємства  претендує
заявник.

     За таких  обставин,  коли  ухвали судів першої та апеляційної
інстанцій щодо відмови у прийнятті апеляційної скарги Б. не можуть
залишатися  в  силі,  Судова  плата у цивільних справах Верховного
Суду України касаційну скаргу  Б.  задовольнила  частково,  ухвали
Ялтинського  міського  суду від 17 жовтня 2002 р.  та Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 13 січня  2003  р.  скасувала,
справу  направила  до  суду першої інстанції для вирішення питання
про  поновлення  строку  на  апеляційне  оскарження  та  прийняття
апеляційної скарги.

 Вісник Верховного суду України, рік 2004, N 5, стор.13