Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Білоцерківської філії ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства (Надалі ВАТ) "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення 162 427,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заявлену до стягнення суму відповідач повинен сплатити відповідно до договору страхування кредитного договору, укладеного між позивачем - кредитором та фізичною особою Вовченко Л.А. –позичальником. За умовами договору страхування Вигодонабувачем у разі настання страхового випадку є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". У зв'язку з настанням страхового випадку –смертю позичальника, банк звернувся до страхової компанії, однак остання повідомила про те, що страхові виплати на користь банку будуть проводитись частинами відповідно до умов договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.08.2008 року (суддя КатричВ.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року (судді: Мартюк А.І., Лосєв А.М., ЗубецьЛ.П.), позов задоволений, з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто 162427,34 грн. та відповідні судові витрати.

Судові рішення, зокрема мотивовані тим, що термін договору страхування припинив свою дію у зв'язку зі смертю страхувальника, тому твердження відповідача про те, що страховий договір діє до закінчення терміну дії кредитного договору є безпідставним; настання страхового випадку відповідачем не заперечується, тому страхова компанія повинна виплатити позивачу передбачену договором страхову суму.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 608, 612, 994, 1219 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник зазначає про те, що страхова компанія регулярно проводить виплати позивачу в розмірі фактичної заборгованості (прострочених зобов'язань) за кредитним договором, як передбачено умовами договору страхування.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2007року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитором) та фізичною особою Вовченко Людмилою Анатоліївною (Позичальником) укладений кредитний договір №014/10-01/82/8346, за умовами якого Кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 34680дол. США, а Позичальник зобов'язується щомісячно до 15 числа кожного місяця частково погашати кредит згідно з графіком погашення кредиту, строк останнього платежу –30.03.2017 року.

Разом з тим, 30.03.2007 року між Вовченко Людмилою Анатоліївною (Страхувальником) та ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" (Страховиком) на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Вигодонабувача) укладений договір страхування №12-736-1.2/06, предметом якого є майнові інтереси Вигодонабувача, пов'язані з життям та здоров'ям Страхувальника як Позичальника за названим кредитним договором.

Відповідно до п.7 договору страхування страхова сума за цим договором встановлюється на кожен рік страхування в розмірі планової заборгованості Страхувальника. Страхова сума на перший рік становить 175134 грн. (п.7.2). Страховий платіж за перший рік становить 875,67 грн.

Відповідно до п.6 цього договору страховим випадком є, зокрема, смерть Страхувальника (Позичальника) за кредитним договором.

Відповідальність Страховика перед Вигодонабувачем встановлюється пропорційно внесеним Страхувальником страховим платежам за відповідні періоди Страхування до загальної планової кількості періодів страхування (п.14.2).

Пунктом 15.1.3 договору страхування встановлено, що в разі настання страхового випадку Страхувальник зобов'язаний виплатити Вигодонабувачу страхове відшкодування відповідно до умов цього договору.

За умовами п.16.4 договору в разі, якщо на момент настання страхового випадку, страхові платежі не були внесені в повному обсязі, страховик здійснює виплату страхового відшкодування у відповідності до положень п. п.14.2 цього договору, тобто пропорційно внесеним страховим платежам за відповідні періоди.

З наведеного вбачається, що таким періодом є відповідний рік ( див. п.7 договору).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні положення містить глава 67 "Страхування" Цивільного кодексу України (435-15) .

Господарськими судами встановлено, що визначений договором страхування страховий випадок –смерть Страхувальника - Вовченко Людмили Анатоліївни настав 26 листопада 2007 року ( а.с. 51) і цей факт відповідачем не заперечується.

Страховий платіж за 2007 рік у встановленому договором страхування розмірі внесений Страхувальником повністю. Вигодонабувачем - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на адресу ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" -Страховика надіслані всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування. Зазначені обставини також не заперечуються відповідачем.

Тому з огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням норм наведеного законодавства та вищезазначених умов договору, а також положень ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційних скарг щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008р. у справі №8/192 залишити без змін.