СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
21.05.2003
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
<...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
до Г-ка С.М., Ч-ба О.І., приватного підприємства "С.", спільного
Українсько-російського підприємства "П." про визнання контракту та
договору купівлі-продажу недійсними, в с т а н о в и л а:
У жовтні 2001 року Державна податкова інспекція у Радянському
районі м. Києва звернулася до суду з позовом до Г-ка С.М.,
Ч-ба О.І., приватного підприємства "С." (далі - ПП "С."),
Спільного Українсько-російського підприємства "П." (далі - СП) про
визнання недійсним контракту, укладеного 28.07.98 директором ПП
"С." Ч-бом О.І. та Г-ком С.М. з метою, завідомо суперечною
інтересам держави, за умислом особи, яка уклала цей контракт від
імені Г-ка С.М. та договору купівлі-продажу оптової партії товарів
від 24.07.98 між СП та ПП "С.", укладеного з метою, завідомо
суперечною інтересам держави за умислом ПП "С.". В обгрунтування
своїх вимог позивач посилався на те, що 28.07.98 на підставі
наказу <...> від 28.07.98 власник ПП "С." Ч-б О.І. уклав з
відповідачем Г-ком С.М. контракт про прийняття його на роботу
директором цього підприємства.
14.10.99 позивачу стало відомо, що Г-к С.М. контракт з
Ч-бом О.І. не укладав і його не підписував. Згідно його пояснень,
у липні 1998 року він загубив паспорт, про що повідомив
Кагарлицький райвідділ внутрішніх справ МВС України у Київській
області.
При укладенні контракту невідома особа використала дані
загубленого паспорту і вписала їх в контракт.
Позивач вважає, що особа, яка використала дані загубленого
паспорту Г-ка С.М. та від його імені 28.07.98 уклала контракт з
засновником підприємства, ввівши його в оману, керувалася в своїх
діях метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і
суспільства. Укладаючи контракт, ця особа мала на меті заволодіти
контролем над суб'єктом підприємницької діяльності і використати,
всупереч вимогам закону, її майно та правоздатність підприємства,
отримати надприбутки та приховати їх від оподаткування і уникнення
відповідальності.
30.07.98 за загубленим паспортом Г-ка С.М. за завідомо
неправдивими відомостями було відкрито розрахунковий рахунок ПП
"С." в акціонерному банку <...> для проведення розрахунків по
господарським операціям та отримання неконтрольованого державного
прибутку.
24.07.98 особа, яка використала паспорт на ім'я Г-ка С.М.,
від імені ПП "С." уклала з СП договір купівлі-продажу оптової
партії товарів. Однак цей договір було укладено з метою здійснення
неконтрольованого обігу коштів у господарському обороті України,
отримання не облікованого державою прибутку та ухилення від
обов'язку по сплаті податків, який закріплено Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Така мета явно суперечить інтересам
держави у сфері охорони економічної системи України.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив
задовольнити позов.
Судом була проведена заміна первісного позивача належним
позивачем - Державною податковою інспекцією у Шевченківському
районі м. Києва як правонаступника Державної податкової інспекції
у Радянському районі м. Києва.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.2002
в позові відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19.11.2002 рішення
Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.2002 скасовано, а
справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ТОВ "Спільне Українсько-російське
підприємство "П." просить скасувати ухвалу апеляційного суду і
залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на
порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Скасовуючи рішення суду, апеляційний суд виходив з того, що
судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, а тому
висновок суду щодо необгрунтованості вимог Державної податкової
інспекції у Шевченківському районі м. Києва є передчасним, і
справа підлягає направленню на новий розгляд.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна,
оскільки має місце неправильне застосування норм процесуального
права.
Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і
передачі справи на новий розгляд визначені ст. ст. 305, 307 ЦПК
України ( 1503-06 ) (1503-06)
, таких підстав в ухвалі апеляційного суду не
наведено.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
неповне
з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного
вирішення справи, визначено як підстава для скасування рішення і
ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
За таких обставин судова палата вважає, що апеляційний суд не
виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала
підлягає скасуванню з направлення справи на новий апеляційний
розгляд. Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
, Судова палата,
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ТОВ "Спільне Українсько-російське
підприємство "П." задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19.11.2002 скасувати, а
справу направити на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.