СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                          Р І Ш Е Н Н Я

                            21.05.2003

     Судова палата у цивільних  справах  Верховного  Суду  України
<...>, розглянувши   в   судовому   засіданні  справу  за  позовом
Д-ка М.М.  до Головного управління МВС  України  в  м.  Києві  про
стягнення  грошової  допомоги  та  компенсації  за  формений одяг,
в с т а н о в и л а:

     У листопаді 2001 р. Д-ко М.М. звернувся з зазначеним позовом,
мотивуючи його тим, що наказом N 155-о/с від 26 квітня 2000 р. він
був звільнений зі служби  у  відставку  за  ст.  5  Положення  про
проходження   служби   рядовим  і  начальницьким  складом  органів
внутрішніх справ України.  При звільненні зі служби відповідач  не
провів з ним повного розрахунку: не виплатив йому грошову допомогу
в розмірі 50 %  грошового забезпечення у відповідності  до  Закону
України "Про  соціальний  і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей" ( 2011-12  ) (2011-12)
          і  компенсацію  за  невикористаний
формений одяг.

     Враховуючи наведене,  просив стягнути з відповідача 5013 грн.
грошової допомоги та 619 грн.  36  коп.  компенсації  за  формений
одяг.

     Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 7 лютого
2002 р.,  залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду  м.  Києва
від 15 травня 2002 р., позов задоволено.

     На зазначені   судові   рішення   надійшла  касаційна  скарга
начальника ГУ МВС України в м. Києві, в якій ставиться питання про
їх  скасування  з посиланням на порушення судом норм матеріального
права.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив
з того,  що на позивача, який проходив службу в органах внутрішніх
справ України,  поширюється ст.  15 Закону України "Про соціальний
і правовий   захист   військовослужбовців   та  членів  їх  сімей"
( 2011-12 ) (2011-12)
        .

     Проте ст.  3 зазначеного Закону ( 2011-12  ) (2011-12)
          визначено  коло
осіб,  які  належать  до  військовослужбовців.  Особи  рядового  і
начальницького складу органів внутрішніх справ до  цього  переліку
не  відносяться.  Тому  Закон  України  "Про соціальний і правовий
захист  військовослужбовців  та  членів  їх  сімей"  на   них   не
поширюється.

     Оскільки обставини   справи   встановлені   судом   повно   і
правильно,  але неправильно застосовано закон, який не поширюється
на  дані  правовідносини,  постановлені  в  справі  судові рішення
підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про  відмову
в задоволенні позову.

     Керуючись ст.  334  ЦПК  України  ( 1503-06 ) (1503-06)
        ,  Судова палата
В И Р І Ш И Л А:

     Касаційну скаргу Головного управління МВС України в м.  Києві
задовольнити.

     Рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 7 лютого
2002 р.  в частині стягнення грошової допомоги в  сумі  5013  грн.
50 коп. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2002 р.
скасувати,  і постановити нове рішення про відмову  у  задоволенні
позову Д-ка М.М.

     Рішення оскарженню не підлягає.

 Головуючий                                             В.Кривенко

 Суддя-доповідач                                    І.Домбровський