700/595/16-а Про перерахунок пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" - 05.09.2018 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області (суддя Пічкур С. Д.) від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Бєлової Л. В., Безименної Н. В., Желтобрюх І. Л.) від 16 листопада 2016 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо перерахунку пенсії непрацюючому державному службовцю та подальшої її виплати;

- зобов'язати Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, яка діяла на дату призначення пенсії; далі - Закон № 3723-XII (3723-12) ), з 01 липня 2016 року без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) (далі - Постанова КМУ № 1013), на підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцем та забезпечити виплату пенсії в подальшому в розмірі 90 % суми заробітної плати згідно зазначеної довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, без обмеження її максимального розміру.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що перебуває на обліку в Звенигородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області та з 31 жовтня 2002 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII (3723-12) в розмірі 90 % заробітної плати. У зв'язку із збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідно до Постанови КМУ № 1013, на думку позивача, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної їй пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.

3. Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 28 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

5 Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 15 грудня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в яких відповідач просив оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 25 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 31 жовтня 2002 року перебуває на обліку в Звенигородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII в розмірі 90 % суми заробітної плати.

11. 21 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з Постановою КМУ № 1013

12. Листом Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 23 червня 2016 року № 3471/08 ОСОБА_2 повідомлено про те, що для проведення перерахунку її пенсії державного службовця станом на 01 грудня 2015 року немає законних підстав, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Вказана відмова мотивована тим, що з 01 червня 2015 року Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) (далі - Закон № 213-VIII (213-19) ) скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу". З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом № 3723-ХІІ (3723-12) не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Водночас, Постановою КМУ № 1013 скасовано п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 (865-2000-п) (далі - Постанова КМУ № 865), який встановлював підстави та визначав механізм перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Разом з тим, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (889-19) (далі - Закон № 889-VIII (889-19) ), втратив чинність Закон № 3723-XII (3723-12) .

13. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що на час звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, чинне законодавство України не передбачало права на перерахунок пенсій державним службовцям.

15. До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли виходячи з того, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VIII (889-19) . У зв'язку з набуттям чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII (3723-12) втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

16. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (1058-15) , ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

17. У зв'язку з наведеним, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсій державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, у зв'язку з чим, відповідачем правомірно прийняте рішення про відмову в проведенні такого перерахунку пенсії позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі скаржник з посиланням на ст. 22, 58 Конституції України та рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України", зазначає, що вона має право на перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям Постанови КМУ № 1013 і при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

19. Скаржник вказує, що норми Закону № 889-VIII (889-19) не стосуються перерахунку раніше призначених пенсій, а застосовуються у разі реалізації державними службовцями права на пенсійне забезпечення після набрання законної сили Законом № 889-VIII (889-19) , тобто після 01 травня 2016 року.

20. Також скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року (№ К/800/4502/16).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ (3723-12) . Зокрема, ч. 1 ст. 37-1 цього Закону (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

23. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , яким, зокрема, ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

24. Порядок здійснення перерахунку пенсії було визначено у п. 4 Постанови КМУ № 865, згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

25. Водночас, Постановою КМУ № 1013, яка діє з 01 грудня 2015 року, було внесено зміни до Постанови КМУ № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу". Положень, які б надавали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців не містить і Постанова КМУ № 1013.

26. Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця, чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою. Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін.

27. Водночас, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у зв'язку з набуттям з 01 травня 2016 року чинності Законом № 889-VIII (889-19) , положення Закону № 3723-XII (3723-12) втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII (889-19) ).

28. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

29. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII (889-19) , який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

30. Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року по справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 745/458/16-а.

31. Враховуючи наведене, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

32. Безпідставними є посилання позивача у касаційній скарзі на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися, оскільки відсутність правового регулювання відносин щодо перерахунку пенсій держаним службовцям не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду України.

33. У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що у зв'язку зі зміною правового регулювання відносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням державних службовців, розмір призначеної ОСОБА_2 пенсії не зменшився.

34. Також безпідставним є посилання позивача на ст. 58 Конституції України, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу призначення пенсії.

35. Щодо практики Європейського суду з прав людини, Суд зазначає, що посилання позивача на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 23 рішення від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України", згідно якої якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними також є безпідставним та висновки суду апеляційної інстанції не спростовує, оскільки у спірних правовідносинах вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже скасовано норми національного законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не можуть виникати "законні сподівання" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року.

36. Безпідставним є також посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року (№ К/800/4502/16), оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України висновки цього суду, висловлені у вказаному судовому рішенні щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, не створюють обов'язку для врахування цих висновків судами при вирішенні інших справ, але між тим, можуть свідчити про відсутність єдності судової практики. Провідна роль у забезпеченні єдності судової практики належить Верховному Суду.

37. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

38. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.